Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Sofia_13bСвята Софія Слуцька, покровителька Білоруської землі, прославилась тринадцятою із святих жінок Русі і це є знаком перемоги, бо в християнській символіці тринадцять  — число перемоги.

 Ім’я останньої із святих жінок Русі Софія — Премудрість, і тільки завдяки цьому дару від Господа змогла дівчинка, яка залишилася в рік від роду сиротою, возсіяти в лоні Православної Церкви. Премудрість Божа окормила своє чадо і укріпила. До 26 років праведна Софія встигла пройти свій, дарований їй від Бога шлях і стати для Руської Церкви «нечаянной радостью».

І для нашого приходу праведна Софія стала «нечаянной радостью», бо несподівано для всіх відвідала наш храм у своїй іконі із часточкою мощей 14-15 грудня 2013 року. Прихожани нашого храму мали можливість помолитись на чолі із собором священиків акафіст до святої і попросити її молитов до Господа нашого Ісуса Христа, щоб допоміг нам так само твердо стояти у вірі Православній та любити своїх ближніх. Її життя нехай буде прикладом для нас усіх, бо саме вона була ревною заступницею Православ’я на своїх землях у часи впровадження унії. 

Акафіст та житіє  святої

Житіє

Sofia_15b

Праведна Софія була останньою княгинею славного роду князів Слуцьких і Копильських, нащадків великого князя Ольгерда з роду Рюриковичів. Деякі князі з цього роду сиділи на Київському престолі, інші були князями Новгорода Великого. Родоначальником князів Олельковичів-Слуцьких був онук Ольгерда Олелько Володимирович.

Блаженна Софія народилася 1 травня 1585 року. У тому ж році померла її мати, а 6 травня наступного року помер і батько, князь Юрій Семенович. Опіку над сиротою взяли на себе далекі родичі: спочатку Жмудський староста Юрій Ходкевич, який взяв її з собою у Вільно, а потім Віленський каштелян, Брестський староста Ієронім Ходкевич.
Обидва опікуна юної Софії заборгували князям Радзівілам значні грошові суми і хотіли використовувати свою опіку: за рахунок величезних маєтків єдиною прямої спадкоємиці багатого роду звільнитися від боргів, помноживши при цьому власний стан. З цих міркувань Ходкевич і князі Радзівіли уклали письмову угоду щодо видачі князівни Софії після досягнення нею повноліття за Яна Радзівіла, князя Несвижського, сина Віленського воєводи князя Христофора Радзівіла.

Князю Яну дозволено було бачитися з юною Софією, що жила тоді в віленському будинку Ходкевичей. Княжні було тоді одинадцять років; вона вважалася нареченою Несвижського князя.

Після деякого часу Радзівіли раптово наклали заборону на маєток Ходкевича Копиль під Оршею в рахунок оплати старого боргу. Розгнівані боржники негайно заборонили побачення князя Яна з княжною Софією; ні та, ні інша сторона не думала поступатися, всі готувалися до міжродової війни. Радзівіли зібрали 6000 чоловік збройної піхоти і кінноти, зміцнили гарматами свій палац. Ходкевичі у свою чергу виставили 24 гармати і озброїли 2000 чоловік своєї челяді. У самому центрі міста готувалося страшне кровопролиття, однак відправлені королем посланці зуміли запобігти підготовлюваній бійці і схилити обидві сторони до миру.

Нова мирна угода була укладена на наступних умовах: анульовані всі грошові претензії Радзівілів до Ходкевича, яким були також видані свідоцтва про правильність ведення справ з опіки над маєтком князівни Софії.

Коли княжна досягла віку, який дозволяв вступити в шлюб, Ян Радзівіл звернувся 20-го дня липня 1600 до Римського папи з проханням про дозвіл йому як католику укласти шлюб з княжною Софією Слуцькою, що залишається в Православ’ї і поставила непорушну умову, щоб діти від цього шлюбу були неодмінно православними.

Вінчання княжни Софії Юріївни з князем Яном Радзівілом відбулося 1 жовтня 1600р. по православному обряду в одному з соборів Бреста. За деякими відомостями, обставини цього міжродового і міжконфесійного союзу і, зокрема, зобов’язання виховання майбутніх дітей обох статей у православній вірі, згодом стали об’єктом короткої переписки між Константинопольським патріархом і Римським папою.

Не дуже солодке було життя княжни Софії під опікою корисливих Ходкевичів, не стала вона солодша і в заміжжі. Єдиною втіхою і розрадою була для княгині Слуцької Православна віра: у всіх печалях своїх з самого раннього дитинства зверталася вона до Бога. До всіх же негараздів життєвих додалося ще одне горе, що затьмарило собою особисті скорботи княгині: церковна унія з Римом, оголошена в Білорусі та Україні в 1596 році.

Впровадження унії супроводжувалось жахливим насиллям над православними. У них забирались храми, монастирі, православних священиків виганяли. Церкви віддавали в оренду іновірцям, які вимагали платити за кожне богослужіння. Було заборонено всі публічні зібрання православних. «Духовенство дисидентів», так називали в той час православних священиків, не могли явно ходити по вулицях зі Святими Дарами. Хрещення, вінчання, похорон дозволялось звершувати тільки за згодою католицького ксьондза за встановленою ним платою. Хоронили православних вночі. Діти, які народилися від змішаних шлюбів, зачислялись до католицької церкви. Православним заборонялось займати громадські посади, скликати зібрання, шукати протекції під загрозою примінення законів проти бунтарів.

У період укладання унії Слуцьк належав княгині Софії. Саме вона і стала захисницею православних святинь, охоронницею народу від уніатського насильства. У молодої княгині знайшли православні великий моральний авторитет, духовну і матеріальну підтримку, що дали жителям міста можливість згуртуватися під покровом своїх святинь в Слуцьке Преображенське Братство з метою захисту Православ’я.

У діяльності Братства праведна Софія брала саме діяльну участь як високознатна братчиця. Свого чоловіка, хоч він був католиком, вона наполегливо переконала випросити у польського короля грамоту про заборону благочестивих (тобто православних) примушувати до унії. Грамота була видана, і ця найважливіша спроба княгині Софії юридично забезпечити захист інтересів Православ’я увінчалася повним успіхом. Завдяки великим зусиллям благочестивій оборонці Православ’я, місто Слуцьк залишалося єдиним містом Білорусі, який мужньо витримав жорстокий натиск уніатів, будучи твердинею віри, заповіданої предками, зберігши цілісність, чистоту і недоторканність вчення, яке освятило землі Київської Русі в 988 році.

Вплив праведної княгині був настільки великий, що навіть чоловік її князь Ян Радзівіл згодом видавав грамоти на підтримку Православ’я, глибоко шануючи заповідані благочестивою Софією традиції. В однієї з них сказано: «Церкви и монастыри религии старорусской в имениях моих по-прежнему должны быть сохраняемы и потомки мои должны соблюдать, дабы не последовало в том никакой перемены».
Через деякий час княгиня Людвіга Радзівіл видала подібну грамоту: «изъяснить всем, кому знать должно, что церкви религии старой Греко Российской, с незапамятных времен построенные и арендованные в городе Слуцке и Копыле и во всем княжестве Слуцком и Копыльском, а также в имениях моих Кайдановском, Копыльском, Себежском и других, всегда стояли под благословением восточного Константинопольского патриарха, и блаженной памяти князь и княгиня, предки мои всегда этой религии и подданным православным покровительствовали, и что они доселе пользовались и ныне пользуются свободою своего старогреческого богослужения и силою церковных правил в духе Церкви Восточной, а потому настоящею привелегиею своею утверждаю, чтобы церкви, архимандриты, игумены, монастыри и братства в княжестве Слуцком и других Моих владениях на вечные времена неприкосновенно, без всякой перемены были сохраняемы в совершенной свободе своего богослужения под вышеозначенным Константинопольским благословением и во всех своих обычаях и обрядах церковных; на место умирающих пресвитеров униаты не должны быть поставляемы и уния на эти церкви не должна вводиться никаким насильственным или измышленным способом, но да будет им позволено для посвящения пресвитеров, относящихся к владыкам их не униатам, в короне и Литве находящимся, а за недостатком их ездить за границу без всякого препятствования и малейшего затруднения. Все это содержать, как сама обещала духовенству Слуцкому; и преемников своих обязываю эту привелегию точно и неприкосновенно соблюдать».

Крім юридичного захисту Православ’я княгиня Софія завжди піклувалася про матеріальне забезпечення монастирів, церков і кліру, щедро жертвувала на храми Божі, власноруч виготовляла дорогі, вишиті золотом і сріблом священицькі облачення, виділяла кошти на будівництво церков. В архівах досі зберігають грамоти подружжя Радзівілів про пожертвування церквам. На Мир-горі Язельської парафії, тоді Бобруйського повіту, Софія на свої кошти будує Покровський Храм.

Як паломниця подорожувала високознатна братчиця в найвіддаленіші храми в дні храмових свят.

Завдяки діяльності княгині Софії, Слуцьк ще за життя цієї великої угодниці Божої отримав особливе значення в релігійному відношенні для всієї Білорусі, зберігши в чистоті і недоторканності Православ’я. Місто поступово ставало релігійним і церковно-адміністративним центром, біля якого групувалися білоруські православні патріотичні сили.

Померла Блаженна Софія у віц 26 років 19 березня 1612 року під час народження доньки, якп не пережила свою матір. Її великі володіння відійшли до чоловіка, в рід Радзівілів, включаючи 7 фортець і палаців і близько 32 сіл. Її поховали у Замковій Свято-Троїцькій церкві Слуцька, поруч з місцем, де спочивав її батько князь Юрій Юрійович. На зовнішній стороні кришки труни напис: «1612 рік, березень 19, представилася благовірна Софія княжна Слуцька Олельковна Юріївна Ольгердового племені і покладена була в монастирі Святої Живоначальної Трійці». Смерть дружини глибоко ранила чоловіка – князя Яна.

І після смерті дружини князь Ян глибоко поважав Православ’я, яке сповідала його благочестива дружина. Вплив пам’яті подружжя Софії і Яна було настільки великим, що всі Радзівіли, вступаючи на князювання в Слуцьку, зобов’язувалися і зберігали православ’я в краї, хоча самі залишалися католиками.

Sofia_23bПрактично відразу після смерті Софія стала шануватися в народі, як свята покровителька хворих жінок, які готуються стати матерями. Мощі виявилися нетлінними, на гробниці відбувалися дива. У 1848 р. хресний хід з мощами святої врятував місто від холери. У життєписі відзначається, що вона була канонізована ще у часи святителя Петра (Могили). Православні вірники Білорусі та України віками зберігає перекази про заступництво благовірної Софії Слуцької. Так, згідно її пророцтва в Слуцьку, на Юр’ївській вулиці не сталося жодної пожежі. Коли були відкриті нетлінні мощі святої, то хресний хід з ними не раз рятував місто від епідемій і інших лих. Учителем Слуцької Духовної семінарії, ієромонахом Маркіяном, в XVIII столітті, була складена книга: «Чудеса Благовірної Слуцької княгині Софії Олельковни, що мощами своїми в Слуцькому Свято-Троїцькому монастирі нетлінно спочиває».

Після жовтневої революції мощі святої Софії забрали з монастиря и відправили в Мінський музей, де вони і перебували до настання нових часів.

Нині нетлінні останки княгині Слуцької Софії нині спочивають відкрито в православному Свято-Духовому кафедральному соборі Мінська.

День пам’яті 19 березня (ст.ст)/ 1 квітня (н.ст)

Акафист Святой Праведной Софии Слуцкой

Кондак 1
Избранную от рода князей Слуцких и Киевских/ и нетлением мощей прославльшуюся,/ омраченным языком заблуждениями прелести божественный свет облиставшую,/ тя, святая Софие, песньми почитаем./ Ты же, яко имущая дерзновение ко Господу,/ от всяких нас бед свободи, да зовем ти://
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Икос 1
Ангелов Творец и Господь Сил избра тя, святая Софие, от чрева матерня, яко поборницу и заступницу веры православныя на земли Слуцстей, сего ради мы зовем ти сице:
Радуйся, веры православныя заступнице.
Радуйся, за нас пред Богом ходатаице.
Радуйся, мудростию духовною сродники своя удивившая.
Радуйся, землю Слуцкую сохранившая.
Радуйся, древо чудоточное рода древняго.
Радуйся, саде земли обетования.
Радуйся, звездо светозарная.
Радуйся, лозо добродетельная вертограда Христова.
Радуйся, святыни чистое жилище, Богом зданное.
Радуйся, радости исполнение.
Радуйся, цвете смирения.
Радуйся, добродетелей украшение.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 2
Видяще людие православнии, яко сила Божия в немощи твоей совершается, егда осиротела еси, Отцом Небесным и Материю Божией не оставлена была еси, взываху к Богу: Аллилуиа.

Икос 2
Рaзум недоразумевает разумети, како ты во младенстве своем явися помощница и покровительница людем православным, егда покорися воле опекунов твоих, яко воле Божией, и изволи мужа имети, мы же взываем ти сице: Радуйся, детище, всякия благодати исполненное.
Радуйся, во младенстве осиротевшая.
Радуйся, злым людем на воспитание отданная.
Радуйся, любовию злобу человеческую победившая.
Радуйся, кротость и смирение явившая.
Радуйся, надежду на Бога положившая.
Радуйся, в послушании воспитанная.
Радуйся, нас послушанию научающая.
Радуйся, в бедах и напастех скорая помощнице.
Радуйся, младенцев и сирот добрая хранительнице.
Радуйся, веру и любовь стяжавшая.
Радуйся, всем просящим помощь подающая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 3
Силу веры твоея нам являя, новое испытание посла тебе Господь, егда опекуны твои, хотяще обручение расторгнути, вызваша брань с князем Радзивиллом, ты же, праведная Софие, единому Богу открывала еси сердце свое, молящи о мире и взывающи: Аллилуиа.

Икос 3
Имущи смирение велие, от юности посягнувши за иноверца, бысть княгиня София истинная заступница веры православныя, основательница монастырей, строительница церквей на земли Слуцстей, сего ради зовем ей сице: Радуйся, храмов Божиих зиждительнице.
Радуйся, обителей иноческих попечительнице.
Радуйся, верность Церкви и стране сохранившая.
Радуйся, заповедь любве не нарушившая.
Радуйся, суетную мудрость посрамившая.
Радуйся, заботу о людех положившая.
Радуйся, молитвы к Богу приносящая.
Радуйся, под покровом Божия Матере живущая.
Радуйся, страдания смиренно претерпевшая.
Радуйся, о ближних твоих не забывшая.
Радуйся, княжество твое венцем духовным увенчавшая.
Радуйся, веру православную укрепившая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 4
Бури и нестроения претерпе земля Белорусская, егда врази льстивии хотяху принудити люди православныя ко унии, и мы не разумеем, како вера твоя велия сохрани землю Слуцкую от ересей и расколов в чистоте Православия, еже видяще, благодарственно вопием Богу: Аллилуиа.

Икос 4
Слыша житие твое, страданьми исполнено, восхваляем труды твоя, во славу Божию понесенныя по защите правоверия. Ты стена нерушимая еси для Церкве Христовы на земли Слуцстей, и мы, взывающе, вопием Ти сице:
Радуйся, страдания претерпевшая.
Радуйся, плоды безсмертия стяжавшая.
Радуйся, святых отцев предания сохранившая.
Радуйся, веру Христову прославившая.
Радуйся, щите благочестия.
Радуйся, мечу на злочестие.
Радуйся, Закон Божий утвердившая.
Радуйся, дары Духа Святаго стяжавшая.
Радуйся, образ кротости показавшая.
Радуйся, ленивых подвигнувшая.
Радуйся, от мятежа и брани защищающая.
Радуйся, от погибели избавляющая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 5
Боготечней звезде уподобилася еси, Софие, яко многая приведе ко Христу, ищущия спасения, и соделася аки мати премудрая людем православным, защита их и покров, темже убо и мы вопием Богу: Аллилуия.

Икос 5
Видя в тебе, княгине Софие, заступницу благочестия, краль издаде грамоту не принуждати христиан православных ко унии на земли Слуцстей, мы же радостию взываем к тебе сице:
Радуйся, милости сокровище. Радуйся, промышлений о людех приятелище.
Радуйся, ненадежных надеяние.
Радуйся, скорбящих попечение.
Радуйся, за землю нашу пред Богом ходатаице.
Радуйся, веры нашея украшение.
Радуйся, право стоящих утверждение.
Радуйся, падающих крепкое возведение.
Радуйся, на путь верный возвращающая.
Радуйся, чудеса совершающая.
Радуйся, недуги исцеляющая.
Радуйся, враги укрощающая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 6
Проповедует весь мир христианский тебе яко звезду незаходимую на небосклоне церковнем и твое всегдашнее заступление о женах родящих, сиротах и младенцах; мы же взываем к Богу: Аллилуиа.

Икос 6
Возсияла еси всему миру своими добродетельми, егда прияла еси болезни велия в рождении чада своего и смерть, мученический венец получивши от Бога, мы же вопием ти сице:
Радуйся, Царем Небесным возвеличенная.
Радуйся, Божиею Материю прославленная.
Радуйся, надеждою на Бога верных укрепившая.
Радуйся, венец мученический получившая.
Радуйся, женам и младенцам защитнице.
Радуйся, в рождении чад помощнице.
Радуйся, слабым утешение.
Радуйся, болящим отрадо.
Радуйся, Церкве служительнице.
Радуйся, вечныя жизни наследнице.
Радуйся, сосуде правоверия.
Радуйся, защитнице православия.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 7
Хотя прославити княгиню Слуцкую Софию, Господь яви святость ея, открыв тоя нетленныя мощи, мы же, радостию исполнени, прославляем Бога, благодарно Ему поюще: Аллилуиа.

Икос 7
Новую ходатаицу показа нам Господь тя, святая праведная Софие, прославлением нетленных мощей твоих и чудес сиянием, от сих исходящих. Ты ныне во граде Минске почиваеши, пред Престолом Вседержителя молитвы возносиши и, яко воевода, землю нашу защищаеши, и мы вопием ти сице: Радуйся, источниче милосердия.
Радуйся, ходатаице нашего спасения.
Радуйся, сокровище веры православныя.
Радуйся, защитнице благочестия.
Радуйся, сиянием мощей своих землю нашу просветившая.
Радуйся, всех нас себе усыновившая.
Радуйся, милость посылающая.
Радуйся, врачей благословляющая.
Радуйся, болящим чадом радость возвращающая.
Радуйся, сирот своим покровом покрывающая.
Радуйся, всех матерей упование.
Радуйся, покрове наш и заступление.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 8
Странное чудо является прибега ющим к блаженней Софии: молитвами своими ограждает от всякаго зла, учит мудрствовати горняя, а не дольняя, и пети Богу: Аллилуиа.

Икос 8
Вся еси, Софие, на небеси, но и нас не оставлявши, покрываеши бо молитвою твоею люди православныя, сего ради, яко скорой помощнице и хранительнице нашей, вопием ти сице:
Радуйся, жития нашего украшение. Радуйся, чудес сияние. Радуйся, сонм Российских святых пополнившая.
Радуйся, землю Белорусскую благодатию исполнившая.
Радуйся, земли Слуцкия покровительнице.
Радуйся, стольнаго града Минска наследнице.
Радуйся, христианскою любовию нас исполняющая.
Радуйся, мир в души посылающая.
Радуйся, на Бога упование возлагати нас научающая.
Радуйся, добродетельми нас одаряющая.
Радуйся, житие наше освящающая.
Радуйся, помощь нам подающая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 9
Всякия беды, скорби, напасти избавлявши, велия наша помощнице Софие, страдания душ облегчаеши, молитве и посту научаеши всех, хотящих жати спасение, внегда пети сице: Аллилуиа.

Икос 9
Ветии многовещаннии недоумеют славити святую Софию, яко малым своим житием многих даров сподобися, мы же, восхваляюще ю, вопием сице:
Радуйся, даров духовных подательнице.
Радуйся, в житейстем мори наша заступнице.
Радуйся, путь злу преграждающая.
Радуйся, любовию наша сердца исполняющая.
Радуйся, звездо заповедей Божиих негасимая.
Радуйся, книго мудрости совершенныя.
Радуйся, чудесы дивными просиявшая.
Радуйся, гнев Божий на милость претворяющая.
Радуйся, душу свою за ближних положившая.
Радуйся, путь в Царство Небесное указавшая.
Радуйся, маслино, елей милости изливающая.
Радуйся, винограде, благочестия вино источающая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 10
Спасти хотя люди православныя, посла Господь Бог тя, Софие, да твоими молитвами устроиши житие наше, козни вражия разрушиши, ча-родеяния и волхвования запретиши, ярость и вражду укротиши, да чистым сердцем воспоим Богу: Аллилуиа.

Икос 10
Стена еси всем прибегающим к тебе, Софие, точиши бо исцеления от нетленных мощей твоих, помощь подаеши молящимся, да и мы вопием ти сице:
Радуйся, горлице небесная.
Радуйся, голубице Христова красная.
Радуйся, упование непостыдное.
Радуйся, любы совершенная.
Радуйся, в бедах заступнице.
Радуйся, в напастех защитнице.
Радуйся, надежду посылающая.
Радуйся, веру в Бога возвращающая.
Радуйся, от мятежа и брани соблюдающая.
Радуйся, от нужд и нищеты свобождающая.
Радуйся, страсти душевныя пожигающая.
Радуйся, благая помыслы в сердце полагающая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 11
Пения и благодарения приносим ти, Софие, уподобившейся премудрому Соломону, яко даде нам тобою Господь образ премудрости, да хваляще тя, вопием Богу: Аллилуиа.

Икос 11
Светозарней луче уподобилася еси, Софие, просвещаеши бо умы наша, помощь в учении подаеши, тьмы и вечных мук нас избавлявши, да вопием ти сице:
Радуйся, младенцем уста отверзающая.
Радуйся, отроком в учении помогающая.
Радуйся, старцев укрепляющая.
Радуйся, путь к Богу указующая.
Радуйся, умы просвещающая.
Радуйся, премудрость Божию подающая.
Радуйся, целомудрию научающая.
Радуйся, к покаянию призывающая.
Радуйся, души озаряющая.
Радуйся, мудрость мира сего посрамляющая.
Радуйся, елей благодати Духа Святаго собравшая.
Радуйся, девам мудрым уподобившаяся.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 12
Благодать от Бога получивши, не лиши нас твоих молитв, Софие, да и мы сподобимся даров небесных и земных, и Царствия Небеснаго причастницы будем, благодаряще Бога: Аллилуиа.

Икос 12
Поюще святость твою, Софие, восхваляем стояние твое в вере православней, прославляем чудеса твоя и зовем ти сице:
Радуйся, архиереев умудряющая.
Радуйся, правителем помогающая.
Радуйся, воинов укрепляющая.
Радуйся, страну нашу защищающая.
Радуйся, земли православныя украшение.
Радуйся, ангелов собеседнице.
Радуйся, славный свой род не посрамившая.
Радуйся, дела своих предков прославившая.
Радуйся, злая сердца умягчающая.
Радуйся, душу преображающая.
Радуйся, ум озаряющая.
Радуйся, дух укрепляющая.
Радуйся, Софие, земли православныя радосте и утверждение.

Кондак 13
О, святая праведная мати наша Софие, княгине Слуцкая, нынешнее наше приими моление и твоими молитвами избави нас от всяких напастей и бед, болезней и скорбей, нашествия иноплеменных и будущия изми муки, да радостию Богу возопиим: Аллилуиа.
(Сей кондак чтется трижды).

Молитва

Sofia_5bО святая праведная мати наша, блаженная княгине Софие, приими с любовию приношение веры, надежды и любве нашея и вознеси ко Господу, и яко в житии была еси помощница и заступница всем православным Христианом земли твоея, тако и ныне укрепи нас твердо и непоколебимо до смерти стояти за веру православную, согрей сердца наша любовию ко Господу и Пречистей Его Матери. Умоли Христа Бога нашего, да сохранит Церковь Свою святую от расколов и ересей, да утвердит в ней дух правыя веры и благочестия, дух ведения и любве, дух мира и радости вечныя, да вси духом и истиною покланяются Ему, да укрепит верных в благочестии и святости, да обратит отпадших от Православныя Церкви во святая недра ея.
О, святая мати, града Слуцка похвало и радосте, умоли Господа, да избавит град твой и вся грады и веси Белыя, Малыя и Великия Руси от глада, труса, потопа, огня, меча, нашествия иноплеменных и междоусобныя брани, от смертоносныя язвы, да ниспослет правителем нашим усердие, прозорливость, мудрость и верность, да управляют и судят по воле Его, да хранят установления Святыя Церкве. Испроси всем с верою притекающим к раце святых мощей твоих мирное житие, тишину, просвещение умов и сердец, соблюди их от козней вражиих, от соблазнов мира, во зле лежащаго, и от всякия скорби и нужды, обрати нас к покаянию и исправлению, даруй заблудшим истины познание, недугующим исцеление. Сохрани нас благодатными твоими молитвами от всех врагов видимых и невидимых и огради от всякаго зла, да прославим во вся дни жизни нашея Отца и Сына и Святаго Духа и твое заступление во веки веков. Аминь.

Тропарь, глас 5.

Святая праведная мати наша Софие,/ нетлением мощей и чудес сиянием почти тя Бог;/ поминающее твое праведное житие. Тя молим:// испроси телесем нашим здравие и душам спасение.

Кондак, глас 4.

Придите, вси русстии жены,/ святую Софию восхвалим,/ уподобившуюся мудрым девам,/ елей благодати Духа Святаго стяжавшую;/ темже умудри ю Господь подвизатися во утверждении святыя Православныя веры / и соблюдати Церковь Его непозыблему от ересей и расколов, / сего ради благодарне вопоим ей:/ радуйся, града Слуцка// и всея земли нашея радосте и утверждение.

Величание

Величаем тя, / святая праведная мати наша Софие,/ и чтем святую память твою, /ты бо молиши за нас// Христа Бога нашего.

Добавить комментарий

Православний календар