Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

601

Про причину кризи в Україні в інтерв’ю розповів Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій.
— Владико, Україна сьогодні як фронтова держава, головні новини — з полів битв: три дні тому загинуло 250 осіб, два тому — 49, сьогодні — понад сто…
— Ви маєте рацію: кожен день примножує людські трагедії. Ми ховаємо наших солдатів у всіх областях України, ми ховаємо і ополченців Донецька й Луганська, тому що і ті, і інші — наші одновірці й брати. Церква щодня молиться про мир, закликає до нього. У Києві наші ченці ставали між ворогуючими сторонами і припиняли бійню, на Донбасі неможливо цього зробити, оскільки ніхто не знає, де і коли вона почнеться.
Я зустрічався з нашим президентом Петром Олексійовичем Порошенком, і ми обговорювали ці проблеми. У президента є бажання і прагнення припинити кровопролиття, але, як я розумію, поки ніхто не може запропонувати прийнятні механізми мирного врегулювання. Президент собою, своєю особистістю, авторитетом не зможе закривати всі проблеми. Потрібно зібрати команду людей, на яких можна покластися, яким можна довіряти, як самому собі. Тоді може здійснюватися політична воля до миру.
— Але поки ці механізми знайдуть, скільки крові ще проллється!
— Тому ми закликаємо і православних військових, і православних ополченців не впадати у гріх вбивства, не озлоблятися, шукати взаєморозуміння, поступатися один одному, вести діалог. На всіх рівнях. Заради одного — не вбивати й не калічити один одного. Христос — це мир. І всі, хто з Ним, повинні припинити братське кровопролиття.
— А в чому, на вашу думку, причина нинішньої суспільно-політичної кризи в Україні?
— Ми бачимо зіткнення інтересів економічних, політичних, якщо хочете, духовних Заходу і Сходу, і тріщина ця пройшла по Україні. У цьому наша трагедія. На жаль, спрацьовує давнє прислів’я про те, що коли пани сперечаються, у мужиків чуби тріщать. Схід має свої цінності, Захід — свої, ми буферна зона між Заходом і Сходом. Але я все ж вірю, що здоровий глузд візьме гору над пристрастями взаємної суперечки, і люди зрозуміють, що не варто приносити таку високу жертву заради геополітики. Вона не варта людського життя.
Наш криза почалася з питань про євроінтеграцію України, але потім переросла в боротьбу за владу, політичне перевлаштування. Сьогодні вже всі забули про євроінтеграцію, боротьба йде навколо політичних концепцій, отже за владу, яку формуватиме вже новий парламент.
— Чи розпуск Верховної Ради, який все прогнозують, нові вибори, а вони у нас традиційно супроводжуються суспільно-політичними розбратами, протистоянням, принесуть мир в Україну?
— Державна влада, за вченням Церкви, — це служіння своїм громадянам і своїй Вітчизні. Шлях, який Церква проповідує і наполягає на ньому, — це мирне вирішення всіх питань. Розподіл влади й ресурсів має вирішуватися мирним, цивілізованим шляхом. Народ не повинен бути заручником чиїхось владних амбіцій, і цим амбіціям не повинні приносити в жертву людські життя.
— Проте нинішня влада, як і попередня, не надто прагне радитися з народом, скажімо, з тієї ж євроінтеграції.
— Православна Церква в цьому зв’язку має чимало запитань. Ми чверть століття після богоборчих гонінь з убогим, бідуючим народом відроджуємо на нашій землі віру Христову і зміцнюємо Церкву Його, а Європа показує нам вже конкретний приклад життя без Христа. Там не звертають увагу на заповіді Господа, на Його заборони. Навпаки, там дедалі більше заохочується вседозволеність, згідно з якою життя освячується не законом Божим, а бажаннями людськими. Але це неправильний шлях. На жаль, не всі бажання людини є святими. Один може побажати зробити добру справу, наприклад, відвідати хворого, надати допомогу тому, хто страждає. А інший — побажає вбити когось, пограбувати. Бажання, які узгоджуються з законом Божим, — це святі бажання, і вони ведуть людину до блага, до життя. А бажання, противні Богові, — це гріховні бажання, і вони ведуть людину до смерті, до самознищення.
Сьогодні взагалі світ начебто розділився на два табори: один табір — це ті люди, які прагнуть зберегти в силі та дієвості моральні закони, які дано Богом людині для її блага. А друга половина ці закони зневажає. Наприклад, щодо шлюбу. Бог благословив у шлюбі чоловіка й жінку, Адама і Єву. Не двох Адамів, не двох Єв. Але Адамові та Єві сказав: «Плодіться й розмножуйтесь». А зараз впроваджують закони, які Бог засуджує, — це одностатеві шлюби.
Інший приклад. Христос забороняє розпоряджатися людині своїм життям — Бог розпоряджається. А зараз хочуть ввести закон про евтаназію, по суті легалізувати гріх самогубства. Візьміть гріх аборту, він спрямований проти дару чадонародження. Господь знає, скільки потрібно дітей людині. Легалізовані за богоборчої влади аборти тепер, вже в наш час, захищають люди, які вважають себе віруючими, тримають в руках своїх Біблію і клянуться на ній. Тому ті закони, які сьогодні пропонує нам новий, європейський світ, для нас неприйнятні. Ми не можемо сприяти і приєднуватися до цього світу. Ми повинні тримати єдність з тими людьми, які зберігають Божественний закон. Справа в тому, що якщо не буде на землі людей, що зберігають Божественний порядок життя, то життя людини буде приречене, людство прийде до самознищення.
— Як сьогодні Православна Церква взаємодіє з новою владою? Чи буде святкуватися традиційний День Хрещення Русі?
— Влада не втручається у внутрішньоцерковні справи, з повагою ставиться до нашої Церкви. Тисячу років тому через Хрещення Русі Господь благословив наш народ, нашу землю, наш стольний град Київ. Ми завжди будемо з особливою вдячністю Богові відзначати це свято. Ми обов’язково в цей день помолимося за наших людей, які потребують допомоги духовної. Молитвою здолаємо всі негаразди. Ми сподіваємося на Господа нашого Ісуса Христа і віримо, що мир запанує і на нашій землі.

Добавить комментарий

Православний календар