Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

 «Бережись, дитино, кривовірів і всіх розмов їх, бо і наша земля наповнилась ними.

Якщо хто і спасе свою душу, то тільки живучи в Православній вірі…»

(Заповіт преп. Феодосія Києво-Печерського)

 Події останнього часу в Україні викликають занепокоєння через порушення церковного миру, релігійних прав та свобод мільйонів вірних Української Православної Церкви. Деякі прихильники УПЦ КП ведуть відкриту інформаційну війну проти нашої Церкви, яка направлена на поглиблення розколу в Церкві та суспільстві. Наслідком цього є силові захоплення храмів та фізичні розправи над вірними нашої Церкви.

Безглуздими є заяви про зберігання зброї в наших храмах, про передання коштів для Москви, а також звинувачення Святійшого Патріарха Кирила в підтримуванні збройного конфлікту на Сході України. Всі ці звинувачення є брехливими, необгрунтованими, та такими, що віддаляють наше Євхаристичне єднання в майбутньому.

Українська Православна Церква (не УПЦ МП, а саме УПЦ за статутом) перебуває в канонічному спілкуванні зі всіма помісними православними Церквами (на відміну від УПЦ КП, яка не перебуває в такому спілкуванні з жодною православною Церквою світу). Також наша Церква є найбільшою релігійною конфесією України по кількості приходів й священнослужителів і признається першою (дані соц. опитування Центру Розумкова: 23,6% жителів України відносять себе до УПЦ, 15,1% – до УПЦ КП) по кількості віруючих згідно релігійної самоідентифікації жителів України.

Українська Православна Церква має статус самокерованої та володіє правами широкої автономії (п.18., розд.7 статуту РПЦ).

грамота1За статутом Української Православної Церкви, вона є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої (п.1., розд.1. статуту УПЦ). Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів (п.4., розд.1 статуту УПЦ). Через РПЦ ми єднаємось молитовно з іншими помісними православними церквами світу (п.3., розд.1 статуту УПЦ). Також єднання проходить через піднесення за богослужінням імені патріарха Московського (п.5., розд.5. статуту УПЦ).
Непоминання патріарха розриває церкву зі світовим Православ’ям (немає патріарха – немає Церкви). Патріарх переживає ці не легкі часи разом з нами, про що свідчать його виступи та проповіді, підтримує нас молитовно. На жаль ці виступи блокуються ЗМІ та перекручуються. Також  неправдива інформація робить свою справу, бажаним результатом якої є посилення розриву з патріархом, з РПЦ, зі світовим Православ’ям.

грамота2Виходячи з вищесказаного, звинувачення в фінансовій, чи матеріальній залежності від РПЦ є безглуздими. Наша Церква сама розпоряджається своїми коштами та майном. Про це підтверджують й грамота Патріарха Московського і всієї Русі Олексія ІІ від 27.10.1990 року та його лист міністру юстиції від 29.12.1993 р.

Богослужбовою мовою в наших храмах є церковнослов’янська мова, яка є невідривною частиною богослужбової традиції Української Православної Церкви. Вона ввібрала в себе багато рис давньогрецької мови – мови Нового Заповіту та святих отців. Церковнослов’янська мова є не тільки надбанням нашої Церкви, а й загальнокультурною цінністю, яку потрібно оберігати.

Перші переклади богослужбових текстів на церковнослов’янську мову були виконані в 9 ст. солунськими братами, рівноапостольними Кирилом та Мефодієм і цією мовою наша Церква звертається до Бога більш ніж 1000 років. Мова створена святими Кирилом та Мефодієм не є і не була розмовною, а використовувалась тільки в богослужінні. Відхід від цієї мови є перекресленням трудів найперших вчителів слов’ян – святих Кирила та Мефодія, а також вікових традицій нашого народу. Ця мова – не російська і в наших храмах ми не молимось російською, а саме – церковнослов’янською. При цьому проповіді в наших храмах виголошуються українською мовою.

Не підтримуючи розділення нашої країни, ми молимось за мир і цілісність нашої держави. Молитви за наших воїнів в наших храмах підносяться за кожним богослужінням, а збираючи кошти для війська, ми підтримуємо їх і матеріально. Також, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, збираємо допомогу й для мирного населення Донбасу.

Брати та сестри! Залишайтесь вірними Святої Православної Церкви, Церкви Христової. Не вірте провокаційно-політичним закликам. Не розпинайте своїми розкольницькими діями Христа знову. Сьогодні хто йде проти Канонічної, Законної, З’єднаної з світовим Православ’ям Церкви, краєугольним каменем якої є Сам Христос, йде проти Христа.

***

Єпископство одне, і кожен з священнослужителів може зробитися його учасником. Церква також одна, хоча члени її з поширенням віри стали дуже численними: як променів багато, але сонце одне; гілок на дереві багато, а дерево одне, що разростається від кореня; або хоча з одного джерела тече багато потоків і утворюється рясний розлив води, але на початку зберігається єдність. Відбери промінь сонця від його початку – він не може існувати сам по собі; відламай гілку від дерева – відламана вже не може рости; відсічи струмок, що тече з джерела, він зсохне. Так і Церква, сяюча світлом Господнім, хоча по всій землі поширює свої промені, але світило, що розливає усюди своє світло, одне, і єдність тіла цим не порушується. Обтяжені плодами гілки свої вона розвітлює по всій землі, потоки її течуть по широкому простору; при всьому цьому постійно перебуває одне джерело, один початок, одна мати, що рясніє духовним плодотворінням.Священномученик Кипріан Карфагенський

pruxod.church.ua

Добавить комментарий

Православний календар