Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

ПтичаУважні водії та пасажири транспортних засобів, що проїжджали в останні кілька днів вулицею Пушкінською у місті Києві, могли спостерігати незвичайні явища, що відбувалися навколо будинку 36, в якому знаходиться патріарша резиденція УПЦ КП. За вікнами гарячково металися тіні, з відкритих кватирок вилітали жмутки видертого у розпачі волосся, та й саме повітря біля будівлі, здавалося, згустилося від напруженої роботи патріаршої та єпископської думки. Перехожі періодично могли помітити високого чоловіка із прорідженою рудою бородою, який вибігав і забігав у будинок. Чоловік однією рукою прикривав видерті клапті бороди, іншою тримав аркуші паперу формату А4 і ледве чутно бурмотів: «шо робить, шо робить?».

Політтехнологам УПЦ КП зараз справді не позаздриш. Події у селі Птича, де філаретівці разом з «Правим сектором» влаштували справжню бійню і цькування віруючих УПЦ, які намагалися потрапити в свій законний храм, викликало резонанс в усьому православному світі. Завдяки оперативним діям журналістів СПЖ, відео з місця подій було показано багатьма українськими та зарубіжними телеканалами, а також широко розповсюджене в мережі. Миттєво з’явилася реакція на найвищому церковному рівні. Ураховуючи те, що зовсім недавно філаретівцями була зроблена спроба відібрати в Української Православної Церкви Києво-Печерську Лавру, в нинішній момент вже є публічні заяви Патріархів трьох Православних Церков світу, які різко і негативно оцінюють природу і деструктивну діяльність УПЦ КП в Україні. При цьому, якщо заяву Патріарха Кирила патріотичні українські кола можуть проігнорувати, визнавши його необ’єктивним, то з посланнями Патріарха Сербської Православної Церкви Іринея та синоду Болгарської Православної Церкви, підписаного її Патріархом Неофітом, так зробити вже ніяк не вийде.

Ураховуючи, що мова дипломатії, в тому числі і церковної, зазвичай, дуже стримана, вирази, що використовуються Патріархами Неофітом і, особливо, Іринеєм на адресу філаретівських розкольників, можна оцінити, як дуже і дуже жорсткі.

«Зло може рядитися в шати віри, світла і правди, але його плоди: брехня, поділ і ненависть до ближнього – незмінно викривають його. Розкольники з так званого «Київського патріархату» давно відлучені Православними Церквами і відносяться до Православ’я тільки по імені. А їх презирство до норм християнської моралі, готовність ненавидіти, брехати і проливати кров є живим тому свідченням», – написав владика Іриней.

Чи то наші журналісти читають послання Православних Патріархів, чи то їм було дано відповідні вказівки згори, та з деякими українськими ЗМІ стали відбуватися дивні метаморфози. ТСН, зібравши всю свою волю в кулак, спробувала видати об’єктивний репортаж із села Птича. А з інтернет-виданням joinfo, що є постійним героєм в рубриці СПЖ «Антифейк», узагалі сталося чарівне різдвяне перевітлення – вони раптово стали писати чисту правду!

У такому «ворожому оточенні» представники УПЦ КП, які звикли останні кілька років жити за принципом «всі тварини рівні, але деякі тварини рівніші» (Джордж Оруелл, роман «Тваринна ферма»), опинилися у складній ситуації. Кілька днів вони гарячково думали, які заяви надати світовій спільноті щодо своїх дій у Птичі. Адже вся складність була в тому, що завдяки відеоматеріалам СПЖ, а згодом, і інших видань, люди отримали можливість побачити ситуацію своїми очима та зробити власні висновки. Представники та адепти Київської Патріархії опинилися в становищі зрадливого чоловіка, який, коли дружина застала його «на гарячому», може пробурмотіти лише щось на зразок: «Люба, це не те, що ти думаєш»!

Давайте почитаємо, що ж змогли придумати за ці кілька днів похмурого мовчання патріоти з УПЦ КП, і наскільки переконлива їх фантазія.

«Представники УПЦ МП завезли нікому невідомих у селі людей в камуфляжній формі з шевронами «Правого сектора», які нібито побили прихильника «канонічної церкви», – таку заяву зробила 20 грудня прес-служба Рівненської єпархії УПЦ КП.

Іншими словами, ті представники «Правого сектора», яких десятки тисяч глядачів уже встигли розгледіти на оперативному відео подій у селі Птича – зовсім не «Правий сектор», а незрозумілі люди, яких привезли агенти УПЦ. Тобто класичний випадок, коли доречним є виправдання «люба, це не те, що ти думаєш». Цікаво, а Романа Коваля, керівника «Правого сектора» в Рівненській області, теж привезли агенти УПЦ? І, напевно, вони ж змусили його заявити, що «будуть захоплені всі храми Дубенського району, якщо громада УПЦ не піде з храму в Птичі»? А може Коваль – це агент Кремля, засланий в Україну, щоб скомпрометувати справжніх патріотів? Якщо ні, навіщо він тоді погрожує прямо на камеру?

Далі прес-служба Рівненської єпархії УПЦ КП заявила, що «духовенство Московського Патріархату, на чолі з благочинним Дубенського благочиння протоієреєм Анатолієм Богдановим, постійно провокувало громади до протистояння, обзиваючи віруючих УПЦ Київського Патріархату «розкольниками», «не канонічними», «неблагодатними».

Іншими словами, за логікою цієї цитати, у представників Київського Патріархату дуже слабкі нерви. Мабуть, це повелося ще з дитячого садка – якщо хтось починав називати їх словами, що їм із якихось причин не подобалися, майбутні пастирі і прихожани УПЦ КП тут же брали в руки палиці і починали лупцювати кривдників по голові. У цьому контексті потрібно зауважити, що сербському і болгарському Патріархам дуже пощастило, що вони знаходяться в даний момент за тисячі кілометрів від цих вразливих людей – дуже ймовірно, що за недавні образливі для філаретівців заяви вони теж отримали б свою порцію стусанів.

Зрештою, автори заяви всю провину, як і очікувалося, поклали на Союз Православних Журналістів, яким «подається потрібна картинка, де нібито переслідується «канонічна церква». Ну що тут скажеш, сценарій один, і написаний він, швидше за все, в одній країні – Росії». Як бачимо, всі аргументи прес-служби плавно покотилися звичними й рідними рейками, де присутні: «потрібна картинка», «агенти кремля», «російські провокації» і т. д.

Мабуть, не встигли або не змогли придумати щось нове і писаки текстів для «архієпископа» Рівненського і Острозького УПЦ КП Іларіона, від імені якого ввечері 23 грудня було опубліковано лист Президенту України Петру Порошенку. Хоча, швидше за все, це одні і ті ж люди. Про це свідчить повторювана в обох текстах апеляція про служіння різних конфесій у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Мовляв, якщо можна там, то давайте так робити і у Птичі. Правда, вони скромно замовчують про те, що їх, представників УПЦ КП, у цей храм не пускали і ніколи не пустять, оскільки розкольники служити в одній з головних християнських святинь не можуть апріорі.

Ех, і тут не змогли автори придумати нічого нового, цікавого, приголомшуючого. Знову сумовиті мантри про «рускій мір», «руку Москви», «телевізійну картинку для кремля». Хоча ні, було і свіженьке, наприклад: «Даний сценарій (нагнітання Москвою суспільного напруження) передбачає свідоме провокування національно орієнтованої української спільноти до радикальних дій стосовно УПЦ МП».

Переносячи цю фразу в область елементарної логіки, отримуємо популярне нині вираз «когнітивний дисонанс». Уявіть собі, що зодягнувши недавно придбане нове пальто, ви залишаєте своє робоче місце, і після важкого трудового дня прямуєте додому. Безхатько, який ішов вам назустріч, облюбував ваше пальто і вирішив, пригрозивши ножем, зняти його із вас. Чи можна в такому разі сказати, що бідний безхатько з ножем – нещасна жертва і ви його спровокували? Звичайна людина, напевно, відповість негативно. Та ось для «архієпископа» Іларіона це цілком нормальна, буденна логіка. Цілком логічним для нього також є і те, що фраза «провокування національно орієнтованої української спільноти до радикальних дій стосовно УПЦ МП» у сусідньому абзаці сусідить з абсолютно протилежним за змістом реченням «діячі МП не гребують і відвертим інсценуванням на камери «проявів насильства».

Так що ж це було? Радикальні дії патріотів, або інсценування?! Втім, і «архієпископ» Іларіон, та інші представники філаретівської церкви за два останні роки звикли до того, що сенс у їхніх промовах і заявах – далеко не головне.
Для досягнення потрібного ефекту достатньо пафосу, патетики і набору штампів; їм, як державній придворній церкві, прощаються всі безглуздості, лицемірство і відверта неправда.
У мовах багатьох країнах є такий вислів – утратити репутацію. Вживається він, зазвичай, у випадку, коли людина або соціальна організація здійснюють вчинки, що стають згубними для їх іміджу, викликають осуд суспільства, ведуть до втрати поваги оточуючих. І якщо в Україні реноме УПЦ КП давно відомо, то події у Птичі та зроблені в зв’язку з ними заяви Православних Патріархів поставили на філаретівській, і так дуже сумнівній, репутації жирний хрест. Як і на надіях про визнання цієї релігійної організації в сім’ї Православних Церков. І, по суті, «патріарх» Філарет і Ко зробили, як зараз модно говорити, камінг-аут.

За матеріалами СПЖ, переклад – Галина Бут.

Добавить комментарий

Православний календар