Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

slavaСвяткування нового року на Русі має таку ж складну долю, як і сама її історія. Перш за все, всі зміни у святкуванні нового року були пов’язані з найважливішими історичними подіями, які зачіпають всю державу і кожну людини окремо.

До першого переломного періоду в житті давньоруських племен, можна віднести  Хрещення Русі. Разом з християнством був прийнятий Юліанський календар, що застосовувався у Візантії. Нове літочислення, почали вести від створення світу, і новий рік його починався першого березня, а в ряді країн Західної Європи — на Благовіщення. Чесно кажучи, Благовіщенський новий рік логічний з усіх точок зору — і астрономічної (весняне рівнодення), і церковної — Втілення Сина Божого, як початок нашого спасіння: не випадково  в цей день в Церкві оспівують: «Днесь спасения нашего главизна». Старозавітний Ізраїль починав відлік часу від Великодня. І, поклавши руку на серце, це виглядає осмисленим і логічним — весна, як початок природного циклу, нового рослинного життя, пробудження від сплячки.

Пізніше, за одними відомостями наприкінці XV століття, а за іншими в середині XIV ст. православна церква, відповідно до визначень Нікейського собору (325р.), здійснила перевід початку року на 1-е вересня. Таке літочислення продовжувало залишатися до реформи Петра I, який своїм указом від 15 і 19 грудня 1699р.  ввів літочислення від Різдва Христового, а початок року з 1 січня (по старому стилю).  Традиція святкувати новий рік після Різдва Христового відобразилася на житті Церкви тим, що в цей день 14 січня (1 січня за старим стилем, за яким живе Церква) як кажуть в народі на старий новий рік, у православних храмах відслужується новорічний молебень.

І лише після революції  24 січня 1918  було введено Григоріанський календар  (але тільки для громадського використання), загальноприйнятий у європейських державах, з поправкою на 13 діб.  Отже, Церква, поскільки її прихожани живуть за громадським календарем,  і 1 січня , і 14 січня дякує Богу, тому що вдячність Богу не буває зайвою.

Проте ні 1 січня, ні 14 січня не є днем церковного нового року. Незважаючи на реформи Петра I і радянські перетворення, православна церква донині зберегла дату першого вересня як початок  церковного новоліття. З цим святом пов’язаний цілий ряд старозавітних спогадів. У цьому саме місяці, коли почали спадати води потопу, Ноїв ковчег зупинився на горах Араратських (Бут. 8: 4). У цьому місяці святий пророк Мойсей зійшов з гори і приніс нові скрижалі, на яких був написаний закон, даний Самим Господом (Вих. 34:29). У цьому місяці розпочато було спорудження Скінії Господньої серед поселення ізраїльтян (Вих. 35).

У цьому ж місяці первосвященик, єдиний раз протягом усього року, входив у Святая Святих. У цьому місяці народ Божий, упокорюючи постом душі свої і приносячи жертву всеспалення, брав очищення від гріхів своїх, вчинених за рік. У цьому місяці відбулося урочисте освячення чудового храму Господнього, створеного царем Соломоном, і внесений був у цей храм Ковчег Завіту (Цар. 8 Березня). У цьому місяці всі коліна народу ізраїльського звідусіль стікалися до Єрусалима на свято, виконуючи заповідь Господню: «Це для вас субота спокою, і смиряйте душі ваші» (Лев 23:32).

Однак, є ще й один спогад — з життя Новозавітньої Церкви — дуже для нас важливий. 1 вересня (за старим стилем) святий рівноапостольний імператор Костянтин розгромив під Римом узурпатора Максенція, після того як йому з’явився Животворящий Хрест на небі зі словами: «Сим победиши». Перемога над Максенцієм стала прологом до Міланського едикту 313 року, свободі Церкви і початку її рівноправності з іншими віросповіданнями, а потім і її торжества в Римській імперії.

Отже, вересневий Новий церковний рік. Чому він нас учить? По-перше, осінь — час збору врожаю, час підбиття підсумків. Час — як зрілість, як дозрівання. І це нагадує нам про наш кінець і про Страшний Суд. З іншого боку, збір врожаю нероздільно пов’язаний з подякою.

Тому 1 вересня (14 вересня за новим стилем) в день Церковного Новоліття (початок Індикту) Церква дякує Богу за прожитий рік і з Божого благословіння розпочинає новий круг церковних свят та богослужінь.

Підготувала: Тетяна Конончук

Добавить комментарий

Православний календар