Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Ев Матфій за створенням євангеліяКожне слово Святого Євангелія —

це небесний промінчик,

 який освічує наше життя.

В 3-тю неділю після Пятидесятниці церква пропонує нам  уривок з Євангелія від Матфія гл. VI, ст. 22-33, у якому описується декілька повчань Спасителя з Нагірної проповіді, що мають виключно глибоке значення для спасіння християнина. Для кращого розуміння слів Господніх, треба насамперед звернутися до тих, котрі не тільки читали, розуміли Святе Письмо, але й виконували Його усім своїм життям, тобто до святих отців.

Спаситель приводить таке порівняння:  «Светилник телу есть око. Аще убо будет око твое просто, все тело твое светло будет.»  «Що означає око для тіла, то те саме й розум для душі», — пояснює святитель Іоан Златоуст. «Аще ли око твое лукаво будет, все тело твое темно будет. Аще убо свет, иже в тебе, тма есть, то тма кольми?» (Мф.6, 22-23)

Блаженний Августин так тлумачить слова Христові: «Якщо око твоє буде здорове, якщо твій намір чесний і богоугодний, то всі справи твої, що здійснюються з цим наміром, будуть також чисті і справедливі, вони будуть світлі. Якщо ж око твоє буде лукаве, якщо твій намір осквернений і затьмарений плотською похіттю і бажанням тимчасових благ, то всі твої дії, що виникають з цього нечистого спонукання, будуть причетні до пітьми».

Бажаючи ясніше показати, що в серці людини не можуть ужитися дві турботи: турбота про служіння Богові і турбота про багатство, Спаситель наводить ще приклад:

Никтоже может двема господинома работати:під господинами розуміються ті, хто дає противоречиві накази. Ми, наприклад, робимо своїм господином диявола, як і  своє черево богом. «Либо единаго возлюбит, а другаго возненавидит: или единаго держится, о друзем же нерадити начнет».  Спочатку Спаситель говорить просто про двох господ, не називаючи їх по імені, щоб змусити слухачів погодитися з тим, що Він говорить істину. Потім вже й за іменами називає тих, кого Він розуміє під господами. «Не можете Богу работати и мамоне.» (Мф.6, 24)

«Мамоною» у сирійців називався бог або ідол багатства, а євреї під цим словом розуміли просто багатство.

«Мамона є всяка неправда, — тлумачить блаженний Феофілакт, — неправда ж — диявол. Ми поставляємо собі в пана диявола, коли виконуємо його волю, так само ж і наше чрево робимо богом; тому не можемо ми служити Богу, якщо служимо мамоні».

«Людина, — говорить блаженний Августин, — або Бога буде ненавидіти, а диявола любити, або дияволу стане годити, а про Боже не дбати. Так і буває з людьми грішними, хоча вони ніколи не зізнаються, що люблять сатану, а Бога ненавидять».

«Якщо ти раб життєвих турбот, — говорить святитель Філарет, — то не можеш в той же час бути рабом Божим».

Святитель Златоуст повчає: «Служіння Богові і мамоні не може бути разом поєднано. Бо мамона велить викрадати чуже, а Бог велить віддавати і своє; Бог велить вести життя цнотливе, а мамона жити блудно; мамона велить впиватися і пересичуватися, а Бог навпаки — приборкувати черево; Бог велить зневажати справжні мирські блага, а мамона — прагнути до них; як же після цього ти говориш, що служіння Богові і мамоні може бути з’єднане разом?»

«Не пецытеся убо, глаголюще: что ямы, или что пием, или чим одеждемся? Всех бо сих языцы ищут: весть бо Отец ваш небесный, яко требуете сих всех.  Ищите же прежде Царствия Божия и правды его, и сия вся приложатся вам.» (Мф.6, 31-33)

Але як правильно зрозуміти ці слова, і не заплутатись? І знову вертаємося до тлумачень святих отців, які пояснюють, що Господь не каже нам скласти руки і сидіти без діла, а навпаки — вчить нас не бути рабами  черева, не віддавати розуму свого турботам про плоть.  Апостол Павел, наприклад, сам своїми трудами забезпечував себе і другим дав сувору заповідь: «якщо хто не хоче трудитися, той нехай не їсть» (2 Сол.3:10). Спаситель забороняє лише ті турботи, які заставляють людину забути про Бога, турботи про те, що є лишнім, непотрібним, те, що складає в собі прихоть.

Для християнина істинне богатство — це не золото, срібло. Істинне богатство — кротость, скромність, смирення, чесність та інші доброчинності. Св. Іоан Златоуст каже — і якщо це богатсво ми зберемо для себе і своїх дітей, то і в земному житті насолодимося великим щастям, і в майбутньому почуємо той блаженний голос, яким Христос кличе  всіх, хто сповідував Його. «Прийдіть благословенні Отця мойого, і унаслідуєте життя вічне приготоване Вам з початку віку.» (Мф.25, 34)

Отже, шукаймо спочатку Царства Божого, а все інше приложиться нам!!!

Підготувала: Світлана Мейта

Добавить комментарий

Православний календар