Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

230_1Всі Євангельські читання, після Зіслання Святого Духа в день П’ятидесятниці, говорять про те, що нам потрібно робити для отримання Царства Небесного. У сьогоднішньому Євангелії для нас є приклад справжньої віри, яку подає нам сотник. Сотник був язичником і не знав Святого Письма. Саме тому про Христа він дізнався, як про Людину, що має дар зцілення. Він мав велику владу, міг послати за Ним, але смиренність стирає всі межі. Сотник, знаючи, що тільки Христос може йому допомогти, іде до Нього сам. Він просить не за дружину, не за сина, не за дочку, батька чи матір, а за розслабленого слугу. «Вшедшу же ему в Капернаум, приступи к нему сотник, моля его и глаголя: Господи, отрок мой лежит в дому разслаблен, люте стражда.» (Матф. 8:5-6) Щоб ми пізнали віру сотника, Ісус обіцяє прийти до нього в дім і зцілити його слугу. Що ж відповідає слуга? «Господи, несмь достоин, да под кров мой внидеши».   (Матф. 8:8) У цих словах сотника звучить покаяння, тобто «я – грішник, а Ти – праведник, і я не достойний, щоб ти заходив у дім мій». «Но токмо рцы слово, и исцелеет отрок мой». Цими словами він підтверджує свою справжню віру. Він безумовно впевнений, що Спаситель може зцілити його слугу, але ще — що Він може це зробити одним словом. Спасителю не потрібно йти в його будинок, доторкнутися до хворого, закликати його безпосереднім словом до цього зціленню: ні, досить Творцю всього всесвіту вимовити одне слово до зцілення. Як часто в молитві ми ніби не тільки молимо, але наполегливо вимагаємо від Христа, щоб Він явився нам ось тут, тут, зараз, щоб якимось чином нам відчути Його присутність і Його дію. І ось нам дається приклад: язичник, який просто повірив, що в Бозі є достатньо любові і досить державної влади, щоб створити диво, не підходячи навіть до того, хто це чудо потребує. Навіть Ісус здивувався такій вірі: «Аминь глаголю вам: ни во Израили толики веры обретох». Віра сотника була простою, смиренною, він розумів,що він людина підвладна, має при своїй владі воїнів, якщо скаже одному піти, він піде, іншому прийти, то той прийде. Але влада його не така, як у Спасителя, Богові підвладно все, навіть життя, і смерть. Бачачи цю віру сотника Христос промовляє: «Иди, и якоже веровал еси, буди тебе!» І видужав слуга сотника в той час. Все це возвіщало велику силу Христову, адже Він не тільки зцілив тіло отрока, але за допомогою чудес навернув душу сотника до віри. Христос являв силу не тільки через зцілення, а й через те, що робив його несподівано і миттєво. І не цим тільки приносив Він користь, а й тим, що під час скоєння чудес часто пропонував вчення про Царство, і всіх привертав до нього. Навіть і тим, кому Він погрожував вигнанням, погрожував не для того, щоб відкинути, але щоб, настрашити словами, притягнути до Царства. Ось така нагорода за смиренність.

Нехай дарує і нам Господь смирення та віру сотника!

Підготувала: Софія Попик

Добавить комментарий

Православний календар