Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

959582415У сьогоднішньому Євангелії  йдеться про чудесне насичення  Ісусом Христом  понад  п’ять тисяч чоловік п’ятьма хлібами і двома рибами. В один із днів, коли безліч людей слідували за Спасителем, вечір застав їх в пустельному місці. Тоді, проявляючи свою турботу про людей «приступили до Нього учні Його і сказали: Тут місце пустинне і час вже пізній; відпусти народ, щоб вони пішли в селища і купили собі їжі Але Ісус сказав їм: «Не потрібно їм іти, ви дайте їм їсти». Господь, безумовно, знав про мізерність запасу апостолів, проте своїми словами він вчить їх, а разом з ними і нас, вірі і милосердю. З одного боку, Христос вчить, що яким би не було мало наше матеріальне становище, і з нього потрібно виділяти нужденним, а з іншого боку показує, що як мале вжите апостолами для прожитку голодних Він помножив, так помножить і те мале, що ми вживемо заради користі ближнього. Святитель Феофан Затворник, коментуючи цей епізод з Євангелія, каже: «Багато відбиває ворог бажання  благотворити, вселяючи нам думку, що той хто просить може бути не вартий, щоб йому подано було, а ось же Господь не розбирав достоїнства: всіх однаково пригостив, а, звичайно, не всі були однаково йому віддані; були, можливо, і такі, які потім кричали: «розіпни». Таким є і загальне Боже Провидіння про нас: «Він наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і неправедних» (Мф. 5, 45).

Зглянувся над ними — ось де відповідь. Любов до нещасного роду людського, любов, яка складає сутність Божественного єства Спасителя, керувала Ним насамперед у всіх Його діях, і при творінні Його чудес. Але не тільки любов, були й інші надзвичайно важливі, глибокі підстави до того, щоб Господь творив Свої дивні чудеса: чудесами повчав Він нас.

Після того, як апостоли принесли Ісусу п’ять хлібів і дві риби, Господь «Повелів народу посідати на траві, узяв п’ять хлібів і дві риби, споглянув на небо, поблагословив й поламав хліби, і дав учням, а учні народові. І всі їли й наситились, залишилось кусків дванадцять повних кошів, а тих, що  їли було близько п’яти тисяч осіб, окрім жінок та дітей ».  Звернымо увагу, що Ісус сам будучи Богом, споглянув на небо і благословив хліб. Цим Він вчить нас перед тим як приймати їжу помолитися Богу, дякуючи за Його милість до нас.

Згідно з уявленнями старозавітних іудеїв, очікуваний ними Месія повинен мати здатність множити земні блага. Тому дивом множення хлібів і риб Ісус, в тому числі, підтверджує Свою месіанську гідність. Але, в більшості своїй, народ, який бачив диво, не так перейнявся духовною величчю Спасителя, скільки зрадів можливості в достатку отримувати  земні блага. Як пише святитель Феофілакт Болгарський, «дивися, як народ любить чрево. Тоді як Ісус творив незліченні і самі вражаючі чудеса, вони не дивувалися. А ось із-за їжі кажуть: Цей є Той Пророк; не звинувачують вже Його в порушенні суботи, чи не мстять вже за порушення закону, але за хліби вважають Його настільки великим, що не тільки пророком називають, а й вважають гідним царства ». Після чуда розмноження хліба, Господь ховається від людей, як би навчаючи нас зневажати мирські гідності, а коли народ знаходить Його, то бажаючи виправити його через відкриття внутрішніх помислів сердець, каже: «Істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситились. Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо відзначив Його Бог  Отець»(Ін. 6, 26-27). Господь цим чудом підготовляв серця людські до розуміння того, що є інша, Божественна, Вічна їжа, їжа для душі; підготовляв до розуміння того, що Він Сам, Син Божий, є ця їжа, Сам є Хліб, що з неба зійшов, що Він віддав Свою Плоть за життя світу. Душа наша теж потребує їжі, ще набагато більше потребує, ніж тіло  їжі тілесної. Не можна, жити без їжі для душі, не можна залишити душу нашу голодувати, як це буває з багатьма, незліченно багатьма людьми. Душа наша, як сказав Тертуліан, один з Отців другого століття, за природою християнка. А якщо так, якщо християнка вона за природою, то як може вона жити без Христа, без слова Христового, без спілкування з Богом Отцем і Духом Святим в молитвах і таїнствах? Нинішнє Євангеліє показує, що люди слідують за Богом не тільки через любов до Нього, не тільки через бажання долучитися благодаті і успадковувати Небесне Царство, а з цілком життєвих міркувань. І тут необхідно згадати, що нічого з земних благ не візьмемо ми з собою в інший світ, що «земля і всі діла на ній згорять» (2Пет.3: 10), і що «де скарб ваш, там буде й серце ваше» (Матф.6: 21).

Добавить комментарий

Православний календар