Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

    besnovatiy000098    «Сéй же рóдъ не исхóдитъ,  тóкмо молитвою и постóмъ.»

 (Мт.17:21)

 В 10-тю неділю після Пятидесятниці церква пропонує нам  уривок з Євангелія від Матфія гл. 17, ст. 14-23, у якому описується зустріч Спасителя з найважчою реальністю – із присутністю зла у світі.

Щойно зійшов Він із гори Преображення. З Ним разом натхнені спогляданням прославленого Учителя Його учні, які щойно бачили Христа у сяйві неземного світла, бачили пророків Мойсея та Іллю обабіч Нього.

Як раптом перед ними з’являється бідний батько із біснуватим сином, і звертається до Спасителя з проханням: Гóсподи, поми́луй сы́на мо­егó, я́ко на нóвы мéсяцы беснýет­ся и зле стрáждетъ: мнóжицею бо пáдаетъ во óгнь и мнóжицею въ вóду (Мт.17:15),  при цьому добавив, що звертався до Учнів його за допомогою,  проте  розгублені Господні учні не змогли подолати хворобу (Мт.17:16).

На що Іісус відповів: о, рóде неверный и развращéн­ный, докóле бýду съ вáми? докóле терплю́ вáмъ? при­­веди́те ми́ егó семо. (Мт. 17:17).

Щоб не засмутити чоловіка, Він звертається не до нього одного, а й до всіх іудеїв. Ймовірно, багато хто з присутніх спокусилися і стали думати зле про учнів. Він говорить це до нас усіх, допомагає нам відчути ті фатальні наслідки хвороби гріхом, яка охопила людство.

По вірі батька Христос зцілив біснуватого юнака, чого не могли зробити апостоли. На питання здивованих учнів: «Чому ми не могли вигнати злого духа?» Спаситель відповів:  за невер­ст­вiе вá­ше: ами́нь бо глагóлю вáмъ: áще и́мате веру я́ко зéрно горýшно, речéте горе сéй: прейди́ от­сю́ду тáмо, и прéйдетъ: и ничтóже невоз­мóжно бýдетъ вáмъ:(Мт. 17:20)

Говорячи про віру, Христос має на увазі віру чудодійну, і бажаючи показати невичерпну силу її, вказує на гірчицю, яка хоча з вигляду досить невелика, але має дуже велику силу. Отже, на доказ того, що і сама мала щира віра має велику силу, вказує на гірчицю; не зупиняючись на цьому, згадує потім ще й про гори і додає: и ничтóже невоз­мóжно бýдетъ вáмъ: сéй же рóдъ не исхóдитъ, тóкмо моли́твою и постóмъ. (Мт.17:21)

Піст і молитва необхідні в сукупності. «Тільки розум посника молиться тверезо, а розум нестриманого сповнений нечистими помислами», — говорив святий Іоанн Лєствичник. А святитель Іоанн Златоуст писав: «Хто постить, той стає легким і окрилюється, і з добрим духом молиться. Хто постячись молиться, той має два крила, легші від вітру: такий не дрімає, не говорить багато й не розслаблюється в молитві, як це з багатьма буває» (бесіди на Євангеліє від Матфея).

Свята Церква, знаючи силу цієї духовної зброї, закликає нас постити кожну седмицю — щосереди і щоп’ятниці, на згадку про страждання й смерть нашого Спасителя, протягом чотирьох багатоденних постів та в інші встановлені дні, поєднуючи піст із посиленою молитвою. Піст і молитва зміцнюють нашу віру, надію, любов і з’єднують нас із Богом.

         Господи, не введи нас у спокусу і визволи від лукавого! Амінь.

Підготувала: Світлана Мейта

Добавить комментарий

Православний календар