Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

photo_00001649 У євангельській притчі чотирнадцятої неділі після П’ятидесятниці Ісус Христос розповідає про одного царя, котрий справляв весілля для свого сина. Запросив він на весілля багато знатних людей і послав своїх рабів покликати на весілля всіх запрошених, але вони не захотіли прийти. Тоді цар послав інших рабів й наказав їм: «Скажіть запрошеним, що я заколов телят, приготував обід і все готове. Нехай приходять на весілля».

Але деякі запрошені знехтували проханням царя і порозходилися у своїх справах: хто на поле, а хто на торг. А інша частина запрошених зловили рабів царя, познущалися над ними та повбивали їх.
Розгнівався тоді володар, послав своє військо і вигубив вбивць та спалив їх місто. Тоді каже цар своїм рабам, що все на весілля готове, але ті запрошені були не достойними цього  весільного бенкету, що відбудеться. Через те сказав іти на різні вулиці та роздоріжжя і всіх зустрічних кликати на весілля.
Раби так й зробили. Вони вийшли на вулиці та роздоріжжя й покликали на весілля всіх, хто їм трапився – і злих, і добрих.
Невдовзі весільна зала переповнилася людьми. Прийшов цар подивитися на гостей та й  побачив серед них одного чоловіка, не зодягненого у весільний одяг і сказав  йому: «Як ти, друже, ввійшов сюди святково не одягнений?». Але той мовчав. Тоді цар сказав своїм слугам, щоб зв’язали руки й ноги цьому  чоловікові й викинули його геть із весільної зали на вулицю, у темряву , де буде плач і скрегіт зубів.                                             Гість не одягнений у святковий одяг – це фарисей, який не вважав за потрібне міняти своє ошатне вбрання на те, яке було запропоноване усім запрошеним ( на Сході для гостей подають не тільки наїдки та напої, а й святковий одяг). Так він книжник вирішив через те, що вважав себе кращим від усіх інших. Таким чином за свою гордість був викинутий з бенкету у темряву, тобто у пекло де буде плач і скрегіт зубів, де мучаться люди, які відпали від Бога через своє небажання чути і бачити Його. А також і ми, браття і сестри, часто уподоблюємося цьому фарисеєві, хоч  ми і отримали при хрещенні чистий, світлий святковий одяг, але не вміємо його зберегти у цій чистоті і тому  ми перестаємо бути схожими на істинних християн і через це втрачаємо можливість перебувати з Господом у Царстві Небесному. Також у цій притчі про весільний бенкет Ісус  показує скільки часу кликав Бог свій обраний народ — євреїв до Царства Божого, але вони не скористалися запрошенням ні першого, ні другого разу. І тоді Господь покликав усіх охочих, тобто всі народи світу, які захотіли увійти до «святкової зали» — Царства небесного і розділити радість з «Господарем дому цього». І не противилися одягнути запропоноване їм усім весільне вбрання , тобто прийняти хрещення і цим самим преобразитися, очиститися від гріхів своїх і стати достойними перебувати з Богом у Небесних оселях, котрі Він приготував для нас усіх. Тож, дорогі браття та сестри, намагаймося з усіх сил берегти чистоту душі своєї, щоб не втратити  найдорожчого – життя вічного з Господом нашим.

Підготувала: Ірина Макарець

item-img-492c64d88dd7a

Святитель Феофан Затворник. Мысли на каждый день года

Царь устраивает брачный пир для своего сына, посылает за званными однажды, посылает дважды, нейдут из-за житейских забот: тот занялся хозяйством, тот торговлею. Сделано новое приглашение в других сферах, и брачная палата наполнилась возлежащими. Между ними оказался один не одетый по брачному, и потому извержен. Смысл притчи ясен. Пир брачный — Царство Небесное; приглашение — проповедь Евангелия; отказавшиеся — совсем не уверовавшие; не одетый по брачному — уверовавший, но не живший по вере. К какому разряду кто из нас относится, сам всякий разбери. Что мы званные, это ясно, но верующие ли? Ведь можно быть и среди верующих, под общим их именем, без веры. Иной совсем не думает о вере, словно нет ее; иной кое-что ведает о ней и из нее и доволен; иной криво толкует веру; иной совсем враждебно относится к ней, а все числятся в кругу христиан, хоть у них ровно ничего нет христианского. Если ты веруешь, — разбери, сообразны ли с верою чувства твои, дела твои, — одеяние души, ради которых Бог видит тебя брачно или небрачно одетым. Можно знать веру хорошо и ревновать по ней, а в жизни работать страстям, одеваться, то есть, в срамную одежду души грехолюбивой. У таких на словах одно, а в сердце другое; на языке: «Господи, Господи!», а внутри: «имей мя отреченна». Рассуждайте же о себе, в вере ли вы и в брачной ли вы одежде добродетелей, или в срамных рубищах грехов и страстей.

Добавить комментарий

Православний календар