Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

88767Одного разу якийсь чоловік спитав Ісуса: “Що мені робити, щоб вічне життя наслідувати?”. Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?” Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.” “Ти добре відповів”, сказав Ісус, “роби це й будеш мати життя вічне”. Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?” Ісус натомість розповів йому притчу.

Один чоловік йшов з Єрусалиму до Єрихону. На нього напали розбійники, які пограбували його, побили і завдали йому великих і тяжких ран, а самі втекли, покинувши нещасного зраненого. Цією дорогою випадково проходив одинстарозавітний священик. Він побачив тяжко побитого, який стікає кров’ю, але не зупинився, не допоміг йому і пішов далі, проминувши недужого. Проходив повз пораненого й левіт. Але він теж тільки глянув на нещасного, не зупинившись, пішов своєю дорогою, залишивши страждальця мучитися. Але невдовзі цією дорогою йшов якийсь самарянин. Він побачив бідолашного, змученого від побоїв, ран і болю, змилосердився над ним. Самарянин підійшов до потерпілого, перев’язав його рани з оливою та вином. Потім усадив його на свою худобину і привіз до найближчої оселі й допомагав йому, як тільки міг. Наступного дня, від’їжджаючи з цього поселення, самарянин давгосподареві цього поселення два динари і попросив опікуватися цим потерпілим. «А як більше витратиш, чим 2 динари, – мовив самарянин господареві, – то я доплачу тобі, як буду повертатися зі своєї подорожі».

Розповівши цю притчу, Ісус Христос питає чоловіка:

– То котрий же з цих трьох – священик, левіт чи самарянин – був ближній тому постраждалому чоловікові?

Той відповів:

– Той, хто змилосердився над нещасним і вчинив йому милість.

Тоді Ісус дав чоловіку напутню пораду: «Іди, і роби так і ти!»

У ті часи євреї з презирством ставилися до самарян, бо самаряни, як вони вважали, були лиш частково євреями, а частково – язичниками. І якраз самарянин допоміг цьому напівживому єврею, що тяжко постраждав від розбійників. Ісус у цій притчі сказав нам, що кожна людина, як той самарянин, повинна допомагати іншій людині – своєму брату – у всіх її потребах. Тут Ісус прямо вказує, що ближнім для кожної людини, для кожного з нас є кожна людина, що живе на землі, незалежно від національності, раси, кольору шкіри чи мови, якою вона говорить. І кожному з них, якщо хто-небудь потрапить у біду, ми повинні допомагати.

З іншого боку, Ісус у цій притчі розказав і про Себе. Відомо, що багато іудеїв, особливо їх вожді, не сприймали Ісусового Вчення, нехтували Ним і відкидали Його. Це Вчення потрапило в біду, як той побитий та зранений чоловік. Почув священик Благу вість, котру розказував Ісус, і пройшов мимо – відкинув її («не допоміг пораненому»). Почув левіт Божу Істину — і заперечив її, непомітно пройшовши повз неї («не спромігся допомогти пораненому бідоласі»). Єдиний, хто прислухався до Вчення, – це самарянин, котрий сам вважався відкинутий у очах іудеїв. Під добрим самарянином у цій притчі треба розуміти Самого Ісуса Христа. Він, як цей самарянин, Сам був знехтуваний вождями Ізраїлю, але Ісус намагався і робив добро людям, завжди і у всьому допомагав їм, ніколи не відмовлявся чинити добро.

Кожне милосердя не приносить матеріального прибутку і вигоди. Це завжди є витрати, завжди є невигода. Діло милосердя може робити із чистим серцем тільки той, хто матеріальність і вигоду ставить на друге місце, або й взагалі виключає. Такій людині дуже легко жертвувати свій час, свої кошти, свою вигоду на благо іншим. Якщо ж ми не маємо радості творити Милосердя, значить, ми ще далеко від царства Божого і ще далеко від Спасіння.

Підготувала: Олександра Чернікова

Добавить комментарий

Православний календар