Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

image001

«Благослови, душе моя, Господа, и не забывай всех воздаяний Его,

очищающаго вся беззакония твоя, исцеляющаго вся недуги твоя,

избавляющаго от истления живот твой, венчающаго тя милостию и щедротами,

исполняющаго во благих желание твое: обновится яко орля юность твоя»

Псалом 102

  Одного разу, коли Господь Ісус Христос йшов до Єрусалиму на свято Пасхи, при вході в одне з селищ зустріли Його десять прокажених. Не можна було без жалю дивитися на цих нещасних, бо проказа — це страшна і заразлива хвороба. В той  час вона була дуже поширена і викликала неймовірні страждання. Тіла одержимих цим тяжким недугом були повністю вкриті виразками. Ці нещасні, крім нестерпних фізичних страждань, відчували і гіркі моральні муки, бо за законом Мойсея вони повинні були показатися священикам, які, встановивши дійсність захворювання проказою, зобов’язані були оголосити їх нечистими. Прокажених виганяли з товариства, з того часу вони не мали права мешкати в містах і селах, змушені були поневірятися в безлюдних місцевостях, не мали навіть права пити воду з річок та інших громадських водойм, щоб не заразити їх.

Ось чому ці десять вигнаних і знедолених прокажених не наважувалися наблизитися до Христа, але вірячи в Його могутню цілющу силу, побачивши Його, взивали до Нього: «Ісусе, помилуй нас». Змилосердився над ними Ісус і сказав : «Ідіть, покажіться священикам», бо тільки священики, за тим же законом Мойсея, мали право оголосити їх знову чистими і повернути їх до життя в суспільстві.

Як тiльки чудесним чином залишила їх хвороба,  дев’ятеро з них пiшли  далi, i лише один, самарянин за велiнням вдячного серця повернувся назад до свого Благодiйника – Христа. Припавши до Його нiг, iз сльозами радості, дякував він Йому за виявлену до нього милiсть. «Чи не десять очистилися? Де ж  дев’ять?» — запитав Господь з явним докором, наче звертаючись до вiдсутнiх.

«Вдячне серце є наймилішою жертвою Богу, а нічого немає гіршого і неугодного, як невдячність. Що ж більше спричинилося до падіння і погибелі вибраного народу, як не те, що євреї були Богові невдячними», писав святитель Іоанн Златоуст.

Чи дякуємо ми Господу за Його ласку до нас? Чи, може, і за нас Христос каже: «Де ж ті діти, котрих Я помилував? Вони були хворими, і Я їх зцілив, але вони не прийшли до Мене, щоб подякувати за ласку».

Підготувала: Олександра Чернікова

 

 

Добавить комментарий

Православний календар