Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери
икона-Богородицы-ДРЕВО-ИЕССЕЕВОКожного разу в неділю, перед Різдвом Христовим ми маємо нагоду почути у храмі Божому імена старозавітних патріархів і пророків. Різдво Христове настільки велике свято, що Свята Церква встановила тривале приготування до нього, сорокаденний піст і п’ятиденне Передсвято. В цей день виповнилася найбільша обітниця Божа, яка була дана людям про прийдешнього Спасителя світу. В передсвяткові дні згадується все, що передувало великій події явління Бога у плоті на землі. Людство готувалося до народження Спасителя ще з часів Адама. Порушивши заповідь Божу Адам і Єва були вигнані з раю, але в утіху їм була дана обітниця про те що має колись здійснитися велика подія, коли «насіння жінки зітре голову змія» і людина знову отримає втрачений рай. Дві останні передсвяткові неділі Свята Церква молитовно згадує святих праотців і отців — праведників Старого Заповіту, які, прийнявши обітницю про прийдешнього Відкупителя, терпляче, трудолюбно і невпинно йшли Йому назустріч, стаючи співучасниками у великій справі — спасінні світу.
Недарма сьогодні в Святому Євангелії були перераховані і​мена, що складають родовід Спасителя світу — Христа, а апостольське послання розкрило перед нами основу їх богоугодного життя — подвиг віри.
За словом апостола, не вистачить часу, щоб перерахувати всі приклади великих справ віри, які народили та вигодували єдину, яка стала вмістилищем Невмістимого Христа Бога — Пресвяту Матір-Діву. І сьогодні нам з вами, особливо важливо не просто почути перелік імен, що прозвучав у Святому Євангелії, але за кожним ім’ям побачити життя людини з його чеснотами і подвигами, якими він сподобився нетлінної слави і увійшов в історію світу. Тільки при такому сприйнятті стане для нас очевидним, що велич людського життя визначається мірою виконання волі Божої. Багато імен називалося світом, але минув час, і «загинула память їх (з шумом) «, зовсім зтерлись з пам’яті деякі імена що не є важливі; інші ж, колись великі, поставляються тепер Богом в приклад великого і глибокого падіння. А імена забуті, колись зганьблені, Бог воскрешає і ставить на свічнику, щоб їх світоносним життям висвітлювати шлях мандруючих в житейському морі. І живе вічно пам’ять про тих, хто послужив Богу вірою, хто послужив справі спасіння світу.

Однак зауважте, що віра їх була незрівнянно важчою нашої, бо вона живилася тільки обітницями Божими, нам же світить вже звершена в світі велика справа спокути. Уважно придивившись в життя і віру праведників Старого Завіту, нам неважко буде оцінити себе і своє життя, відповісти на питання: «Чи перебуваємо ми у вірі? Чи йдемо ми услід праведників? «Нехай їхній приклад умудрить нас на життєвому шляху, нехай їх віра навчить і нас вірі в Бога.

Святий праведний Авраам, славний, багатий і земними багатствами, і вірою, що жив серед своїх рідних, на своїй землі, у повному достатку. Але з’явився Господь і велів йому піти з землі, яка була обжита, де все було добре, залишити все дороге і рідне, піти від того, в чому Авраам був вкорінений. А куди? Не говорить цього Господь, але лише обіцяє, що вкаже обітовану землю, і не Аврааму, а тільки його насінню, насінню його дасть її у володіння. Не помислив Авраам свого, не ослухався, встав і пішов невідомо куди, не знаючи, що чекає його попереду. Не знемігся Авраам у вірі, і в нагороду за вірність звучить до нього обітниця — слово Боже: «Я … звеличу ім`я твоє … І благословляться в тобі всі племена землі» (Бут. 12, 2-3). І це лише один приклад з життя Авраама. А яку силу віри і довіри до Бога треба було мати цьому праведному, щоб принести в жертву сина свого Ісаака, в якому Бог обіцяв йому велич всього роду. Авраам мав принести в жертву того, в кому крилася вся надія життя його і вся опора віри його. Але він готовий був зробити і це. Він не дав помислам своїм і розуму своєму повстати на Боже повеління. Він підняв руку на сина свого, щоб принести його в жертву Богу, і Господь, бачачи вірність раба Свого, утримав його руку. І все Божі обітниці Авраамові справдилися. Віра його не була осоромлена, хоч він, живучи на землі, цього й не побачив. Господь назвав його батьком всіх віруючих.
Знаємо ми і інших праведників: Ноя, який залишився праведним серед загального розбещення і врятувався від всесвітнього потопу. Праведного Еноха, який був в Старому Завіті, і не маючи новозавітної благодаті, догодив так Богу, що Господь забрав його живим на небо.
Серед інших праведників Старого Завіту Церква нині згадує великого пророка Даниїла, пророка і Боговидця Мойсея, і святих трьох отроків, які сміливо пішли у вогняну піч, були чудесним чином позбавлені від загибелі і тим прославилися назавжди, і нині на кожній утрені на восьмий і дев’ятий піснях канону Церква згадує цих трьох отроків і велике чудо з ними. Все це перед нами проходить тепер, коли наближається велике свято. А які великі це були люди! Ми — малі діти перед ними. Вони знали про Бога, Його правду і про духовне життя набагато менше, ніж ми. Це викриває наші лінощі; викриває тому, що нам дано багато, а ми прагнемо дізнатися багато чого маловажливого; до самого ж важливого інтересу у нас мало. Готуючись до зустрічі великого свята подбаймо і про те, щоб нам не бути неосвідченими в нашій вірі, у вченні святої Церкви, а постаратися ознайомитися з усім, чого вчить нас Церква так, щоб уміти і захистити свою віру і пояснити її всякому , хто буде про неї питати. І тоді, коли ми будемо так віддані Господу і насамперед будемо ставити Його святе вчення і слухняність Його Святому Закону на перше місце, тоді ми зможемо зустріти Його як повинно, поклонитися Йому і принести угодні Йому дари: віру, надію і любов християнську.
Підготував: Дмитро Брюхацький

Добавить комментарий

Православний календар