Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

0_d4a50_19ff524c_M Нині Свята Православна Церква починає готувати віруючих до нового великого свята – Хрещення  Господа нашого Іісуса Христа. Сьогоднішнє євангельське читання — це заклик до покаяння перед явним пришестям Христа у світ, Його виходом на проповідь: «…Се, Аз посылаю ангела моего пред лицем Твоим, иже уготовит путь Твой пред Тобою».

Про який шлях йдеться? Про приготування сердець людських до прийняття Спасителя. Щоб люди могли вірою прийняти Творця світу Господа Ісуса Христа, який прийшов на землю, з’явився у плоті, сховав Своє Божество в образі людському, потрібно було виправити серця людські. Для цього і був посланий «найбільший народженими від жінок» Іоан Хреститель. Ще до його народження Ангел сповістив про Іоана Хрестителя, що він від утроби матері сповниться Духа Святого.

Скоро після народження Іоана Хрестителя його батьки померли, так що він з самого дитинства перебував у пустелі, харчувався травами і диким медом, весь віддався молитві і прославленню Бога. Господь готував його на великий подвиг – навернути серця жорстоких, невіруючих, які погрузли в суєту житейську, до прийдешнього Спасителя. Що ж Господь повелів робити Іоану Предтечі для того, щоб приготувати людей до прийняття Христа — Сина Божого? Навернути їхні серця до покаяння.

Серце, яке потонуло в суєті, серце, сповнене лукавства, брехні, злоби, заздрості, ворожнечі, неприязні, мстивості, гніву, марнославства, гордині — таке серце не може прийняти Господа, не може увірувати в Нього. Слово Боже говорить: «У лукаву душу не ввійде Премудрість і не буде мешкати, — якщо й увійшла, — у серці, поневоленому гріхом». Потрібно було Іоану Предтечі силою Духа впливати на людей, щоб вони очистили своє серце від всяких пристрастей, від всяких гріховних не тільки справ і слів, а й самого настрою, зробили б його здатним прийняти Спасителя. Цього можна було досягти лише через покаяння.

Слово Боже та святі отці  називають покаяння другим Хрещенням. Якби після хрещення людина не грішила, то вона була б святою, подібною ангелам, навіть вище їх. У ній, як у храмі, перебував би і діяв Господь, діяла сила Божа. Але ми і після хрещення творимо всілякі гріхи і ними віддаляємо від себе Господа. Очиститися від гріхів, повернути благодать Божу, упросити Господа, щоб Він не відійшов від нас, а перебував з нами, можна лише глибоким покаянням, сердечним сокрушенням, сльозами про те, що ми помиляємось весь час, ображаємо Господа, порушуємо Його Святу волю, губимо свою душу. Тільки щирим покаянням можна очистити себе, бо всякого, хто щиро кається Господь прощає і очищає, а в очищену душу, як в храм Божий, приходить Господь.

Иоанна Предтечи Проповедь 1732 - 1733 ФрескаЧерез покаяння потрібно було і ізраїльський народ Іоану Предтечі підготувати до прийняття Спасителя.  «И проповедаше, глаголя: грядет креплий мене вслед мене, Емуже несмь достоин преклонься разрешити ремень сапог Его:  аз убо крестих вы водою: Той же крестит вы Духом Святым».

Якою була людина під час Іоана Хрестителя, такою ж вона є і тепер. Та ж її душа, такий же її душевний стан. Тому й нині, щоб увірувати в Бога, увірувати в Сина Божого, Господа Іісуса Христа, що прийшов на землю у плоті, потрібно насамперед покаяння, потрібно очистити своє життя від всяких гидот, від усякої нечистоти. Потрібно намагатися жити так, як вчить Господь, тобто очищати свою душу від усіх гріхів. Тоді тільки робиться людина здатною увірувати в Бога, увірувати в Іісуса Христа.

Господь, народившись серед гною, у вертепі, показав тим самим, що Він може прийти в саму грішну душу і очистити її, якщо душа ця усвідомлює вчинені гидоти, заплаче перед Господом про свою нечистоту, випросить у Нього прощення. Але якщо людина насолоджується своїм брудом, не кається, то Господь не приходить до неї, і сама людина виявляється не здатною читати Євангеліє і Слово Боже, бо Дух Божий не може увійти в бруд і нечистоту, в яких людина не розкаюється.

Тому як під час Іоана Предтечі так і в наш час, щоб прийняти Спасителя і вірувати в Нього, потрібно очистити свою душу покаянням — в іншому випадку людина  нездатна прийняти Його. Це ми бачимо на прикладі книжників і фарисеїв, які ображали, гнали, обмовляли і, нарешті, розіп’яли Господа, оскільки не прийняли проповіді Іоана Хрестителя, хоча і вважали його великим пророком, і в гріхах своїх не покаялись по жорстокості сердець своїх. Якщо ми не покаємося в своїх гріхах, якщо не будемо благати Господа про прощення гріхів, то також нездатні будемо ні читати Євангелія, ні щиро вірувати в Господа. Він поступово віддалиться від нас і ми загинемо, як загинули нерозкаяні книжники та фарисеї.

«Уготовайте путь Господень, правы творите стези Его». Приготувати потрібно дорогу Господу в серце, щоб Він не затруднявся проникнути у нашу душу, щоб Він не йшов по звивистих і вибоїстих її «дорогах». Подорожній з великою трудністю йде по дорозі розбитій і непридатній для пересування. Так і Господь ледве проникає в наше серце, якщо ми не зробили прямим шлях в нашу душу, тобто, якщо не виправили себе, не стали жити по совісті, не загладили вибоїни пристрастей, не очистили себе покаянням.

Отже, початком християнського життя є покаяння. Слова Іоана Предтечі: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Мф. 3: 2) — Звернуті до кожного з нас. Ці слова потрібно розуміти не в тому сенсі, що Царство Боже наблизилося хронологічно, але в тому сенсі, що воно завжди поруч з нами, воно завжди готове прийти і приходить до нас. Питання лише в тому, чи готові ми прийти в Царство Боже, прийняти його в себе. Адже за межами Царства Божого залишаться не ті, кого Господь засудить за їх помилки, але ті, хто не забажав або не знайшов у собі сил пройти цей шлях до кінця, — до дверей Царства Божого, хто зупинився на півдорозі. І ми повинні пам’ятати про те, що, хоча всі ми вже на шляху, але є небезпека, що ми не дійдемо, оступимося, що не дотягнемо, що не добіжимо.

Перед цим великим святом Богоявлення постараємося очистити себе покаянням і отримаємо велику радість, будемо ходити у світлі.

Підготувала: Тетяна Конончук

Добавить комментарий

Православний календар