Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

104826.p         Сьогоднішня неділя являється першою підготовчою неділею до Святого Великого і спасительного посту. Свята Православна Церква на літургії згадує притчу про митаря та фарисея. Чому саме з цієї притчі починається підготовка до Великого Посту? Церква прикладом митаря і фарисея нагадує про смирення, як про істинний початок і основу покаяння і всяких добрих справ; і про гордість , як про головне джерело гріхів, яке оскверняє людину, віддаляючи її від Бога.
В Єванглії сьогоднішньої неділі розповідається як в храм зайшли два чоловіка помолитись: один був фарисей, а інший — митник. Варто замітити ,що це були повністю протилежні один одному люди. Хто такий митар? Це збирач податків для римського імператора. Митарі дуже часто зловживали своїм становищем і брали зайве, ображаючи іудеїв. Тому митар — це був символ грішника. Гірше людини не було. До нього ніхто в дім ніколи не входив, окрім подібних до нього митарів. Які б він банкети не влаштовував, на його запрошення ніхто ніколи не відгукувався, крім подібних до нього. До нього всі відносились з презирством. Якщо хтось ставав митарем, родичі переставали з ним вітатися, обходили його за версту. Тепер подивимось хто такий був фарисей? Фарисей був вчителем народу, виділявся ретельним виконанням зовнішніх обрядів і законів. Він знав Священне письмо і навіть завчав його напам»ть. Фарисей знав, в які дні поститись, коли ходити до храму і які свята святкувати. Тому іудеї шанували таких як «доброчесних» праведників і по видимій святості життя відрізняли від інших людей.

Фарисей встав у храмі спереду і почав молитися : «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюби, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!». А митар здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: » Боже, будь милостивий до мене грішного! «(Лк.18.11-13). — Але саме він, а не фарисей, — підсумовує притча, — «пішов додому більш виправданим. Бо кожен, хто підносить себе, буде принижений, а хто принижує себе, буде піднесений!»(Лк.18.14).

У чому ж сенс цієї притчі? Чого нас вчить Спаситель? Смиренню! Це найвища якість, властива Самому Господу Ісусу Христу. Він відкрив це нам, сказавши: «Я кроткий і смиренний серцем» (Мт 11, 29) . Молитва митаря, яка складається з декількох слів, виходить з сокрушенного і смиренного серця. Господь почув молитву його, оправдав розкаяного смиренного грішника. Найбільше смирення — вважати себе гіршим всіх людей. Так робив святий Апостол Павло. Він, визнаючи себе найбільшим із грішників, говорив: «Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких я перший.» Зовсім протилежною була молитва фарисея. Він ніби почав добре, з подяки Господу. Завжди потрібно дякувати Господу, але потім фарисей продовжив: «Боже! дякую Тобі, що я не такий, як інші люди … «Ось в чому гріх. Він порахував себе кращим, ніж всі інші люди. Так фарисей своею молитвою не досяг того, чого хотів. Він показав не красу своєї душі, але її потворність. Гордість фарисея і впевненість у власній праведності були такі, що він шукав першого місця не тільки в очах людей, але й перед Богом, і займав найкраще місце не тільки за обідами і зборами, але і за молитвою. Одного цього достатньо, щоб зрозуміти, якою страшною неправедністю вражений фарисей і як засліпив його гріх. В фарисею царювала гордість — а це повна протилежність смиренню. А «Поки людина не досягне смирення, вона не отримає нагороди за свої труди,» — говорить преподобний Єфрем Сирін.

Показавши в Неділю про митаря і фарисея справжній початок покаяння, Церква розкриває всю його силу: при істинному смиренні і каятті можливо прощення гріхів. Тому жоден грішник не повинен впадати у відчай, а уповати на благодатну поміч Отця Небесного. Відкіньмо фарисейство, наслідуймо прикладу смиренномудрія, сокрушаймося про гріхи свої, пробудившись від сну гріховного, подібно митарю ударяймо себе в груди, смиренно возносячи молитву » Боже, милостив будь мені грішному!»

Відміняючи в седмицю митаря і фарисея в середу і п’ятницю уставний піст, свята Церква бажає нас застерегти від фарисейського самозаспокоєння і самовиправдання. Фарисей добре робив що постився і давав десятину з усього, так повинен робити кожен християнин, але гордість та засудження інших затьмарювала та знецінювала всі його добрі діла.

Формальність виконання церковних приписів (піст, молитовне правило, ходіння в храм) не повинно ставати метою духовного життя християнина. Святі отці вчать, що потрібно дотримуватись уставів (посту, молитовного правила, відвідування богослужінь), але треба вбачати в цьому лише початок для придбання плодів духовних.

Вислови святих отців на євангельську притчу про митаря і фарисея

«Подлинно ничто так не отвращает милосердие Божие и предает так геенскому огню, как страсть гордыни. Если она присуща нам, то, какие подвиги бы мы не совершали, воздержание ли, девство ли, молитву ли, милостыню ли, вся наша жизнь становится нечистой.»

Свт. Иоанн Златоуст

«Гордостью болезнует тот, кто стал отступником от Бога и собственным своим силам приписывает добрые дела.»

Прп. Нил Синайский

«Гордость и высокоумие низвергли диавола с Неба в преисподнюю, смирение и кротость возносят человека с земли на Небо.»

Преп. Антоний Великий

«Молитва смиренного преклоняет Бога, а молитва гордого оскорбляет Его.»

Преп. Нил Синайский

«Как гордость — источник всякого нечестия, так смирение — начало всякого благочестия.»

Свт. Иоанн Златоуст

«Как мытарь воздыхаю, как блудница проливаю слезы, как разбойник вопию, как блудный сын взываю к Тебе, Человеколюбче Христе, Спасителю мой: по множеству милосердия Твоего обрати меня, Единый Долготерпеливый, и угаси во мне пещь страстей моих, да несожжет она меня в конец.» 

Св.Єфрем Сирин

Підготувала: Олена Кузнецова

Добавить комментарий

Православний календар