Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

адамово-изгнаниеОстання неділя перед початком Великого посту іменується Церквою сиропустною тому що саме в цей день закінчується вживання в їжу молочних продуктів. Також в цю неділю Церква згадує нам про вигнання Адама і Єви з раю за непослух та порушення заповіді про піст. Після вечірнього богослужіння в храмах здійснюється особливий чин прощення, коли священослужителі та прихожани взаємно просять один одного прощення, щоб вступити у Великий піст з чистою душею, примирившись з усіма ближніми. Тому цей воскресний  день ще відомий як Прощена неділя.

У Прощену неділю згадується біблійне сказання про вигнання праотця Адама з раю. Біблія говорить нам, що першою заповіддю, яку Бог дав людині, був беззаперечний послух. З покори та смирення народжуються всі інші чесноти, з роздумування ж — всі гріховні помисли. Людині не треба було ні знати нічого, ні міркувати, оскільки покора є головний обов’язок розумної душі, що визнає свого Творця. Адже людина створена по слову Божому, щоб відобразити природу Бога. Він має початкову цінність творіння. Але через гріхопадіння внутрішня початкова природа, дана людині, була нею утрачена. Вигнання праотців наших з раю за неслухняність і непомірність, втрата ними невинного блаженного стану гідно сліз і покаяння. Адамове вигнання — це і є відправна точка нашої земної мандрівки у пошуках втраченої Батьківщини — Царства Божого. Причина вигнання Адама — гріх. Гріх же причина страждань, хвороб, скорбот і самої смерті. Тому боротьба з гріхом — це головний подвиг на шляху до Бога. Закінчилося блаженне дитинство людства. «Відкрилися очі», як сказано в Біблії, але осліпло серце. У світ увійшов гріх, а через нього прийшла смерть. Втративши первозданну свободу, людина віддала себе в рабство. Рабство гріха, який став мірою відстані від Бога, що збільшується в наші дні, коли зневажається саме поняття норми.

Порятунок від цього рабства приніс Христос — Боголюдина. Цим виповнилася обіцянка Божа про пришестя у світ Того, Хто буде переможцем над злом, гріхом і смертю. Він примирив людину з Богом. І, закінчивши Свій подвиг, залишив людині нову обіцянку, уклав з нею Новий Завіт про друге Своє пришестя у світ «судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця». Ось для чого піст. Для того, щоб постійно готуватися до гідного сходження у це Царство.

У Прощену неділю Церква дає настанови віруючим щодо правильної поведінки під час Великого посту і закликає прихожан покаятися один перед одним у всіх образах і гріхах, помиритися і пробачити все накопичене. При цьому священики самі подають добрий приклад і першими просять у своєї пастви прощення. В цей день потрібно відвідати могили рідних і друзів, щоб ще раз попросити прощення і у них. З цього моменту віруючі повинні суворо дотримуватися чистоти тілесної та душевної і надалі вже нікого не засуджувати.

Напередодні Великого посту люди на Русі виконували обряд найвищого смирення. Старший і владний просив прощення у останнього і нікчемного. З заходом сонця, але до того як згасне вечірня зоря, ходили православні з будинку в будинок, зі схиленою головою, тихим голосом випрошуючи прощення, особливо у тих, кому частіше за інших наносили в цьому році образи і засмучення, покірно кланялися в ноги і чекали відпущення поцілунком у вуста, а на слові «Прости мене», відповідали «Бог простить, мене прости». Суть звичаю просити прощення в кінці масляниці — духовно-моральне очищення через примирення, через взаємне прощення гріхів.

На літургії у цей день словами Євангелія Церква благовістить нам про те, що потрібно нам для отримання від Бога прощення гріхів під час посту, і як маємо поститися (Матв. 6, 14-21). Господь промовляє в Євангелії: аще бо отпущаете человеком согрешения их, отпустит и вам Отец ваш Небесный. Прощати і просити прощення. Це дві найбільші якості, що належать людині. Обидві вимагають напруги віри і волі. Обидві вимагають подвигу любові. І обидві включають «світло розуму»: ясність розуму та пильність мудрості.

Істинний же піст полягає в нелицемірному і щирому дотриманні церковних правил посту. Не перед очима ближніх, а перед очима Бога, який все бачить та про все знає. Час посту, за словами Євангелія, є особливо важливим і найкращим для стяжання духовних скарбів. Як каже Церква словами Ап. Павла, що читаються в М`ясопусну неділю: « нощь убо прейде, а, день npиближися. Отложит убо дела темная, и облечемся во оружие света. Ядый не ядущаго да не укоряет: и неядый ядущаго да не осуждает (Римлян. XIII,11 — XIV, 4). Згідно зі словами Євангелія, що читаються в останній день перед Великим Постом і спонукають нас прощати ближнім гріхи і примирятися з усіма.

Так, отримавши прощення та благословіння, ми зі спокійною душею можемо приступати до подвигу посту святої Чотиридесятниці.

Підготувала: Марія Матляк

Добавить комментарий

Православний календар