Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

ГолгофаУ дні Великого посту,  коли Церква готується до найвеличнішого свята зі свят – Пасхи Христової, православні храми «переоблачаються» зі світлих тонів у темні, у них лунають вже не урочисті, а скорботні пісноспіви, що допомагає віруючим зосередитись на покаянному характері великопосних служб.

Однією із таких служб є Пассія (з латинської мови «passio» – «страждання», «страсть»), під час якої прочитуються уривки з Євангелія про Хресні Страждання Іісуса Хреста, а також проспівуються окремі пісноспіви із богослужінь Великої П`ятниці та Великої Суботи.

Поява цього чину пов’язана із католицькою церквою. Саме на Заході у XVI-XVII ст. воно вперше з’являється з подібною назвою. Згодом це нововведення впровадили й протестанти. Цим чинопослідуванням католицький і протестантський світ закликали своїх вірних до співстраждань із Христом останніх днів Його земного життя, а особливо Хресної Смерті.

Західна традиція звершення Пассії була схожою скоріше на театралізоване дійство, під час якого декілька священиків (інколи одягнених у відповідне вбрання) по особах читали уривки зі Страсного євангельського читання. Читання супроводжувалося музикою та співом. Деякі західні композитори, наприклад, І. С. Бах, складали музику для Пассії («Страсті по Матвію», «Страсті по Іоанну»). У ХVII столітті, коли і на Сході, і на Заході особливий акцент у християнській духовності ставився на переживанні Страстей Господніх, Пассія потрапляє на Київські землі та південно-західну частину Русі. Помилковим є твердження, що цьому сприяла Бреська унія і вплив католицизму. Навпаки, Пассія на Русі була введена як антипод західним Пасіонам, котрі починали розповсюджуватись на її землях завдяки поширенню унії.

Автором православної Пассії є святитель Петро (Могила), митрополит Київський, котрий склав її «Чин». А в 1702 році чин пасії було вперше надруковано у Києво-Печерській лаврі , як додаток до Цвітної Тріоди, але коли видання богослужбових книг перейшло під нагляд Святійшого Синоду, цей чин більше не друкувався. Проте, в богослужбовій практиці нашої Православної Церкви відправа Пассії має однаковий порядок, як його викладено у згаданій лаврській Тріоді 1702 року.

В православному вигляді Пассія являє собою послідовне читання євангельських уривків, що оповідають про останні дні й години земного життя Спасителя.  Завершувалася Пассія здебільшого проповіддю. Тривалий час цієї практики притримувалися лише в деяких Західних єпархіях нашої церкви, однак із кінця XIX ст. Пассія поширюється по всій Русі. До кінця XX ст. Пасіся широко розповсюдилася, і незважаючи на те, що вона не передбачена Уставом до обов’язкового звершення, на даний час звершується в Православній Церкві.

У сучасній богослужбовій практиці нашої Православної Церкви поширений звичай здійснювати Пассії в чотири недільних дні Великого посту.

Перед великою вечірньою посеред храму поставляється велике Розп’яття Голгофа. Під час співу тропаря “ Єгда славнии учиници “ відкриваються Царські врата і з вівтаря виноситься Святе Євангеліє ,  яке покладається на аналої перед Хрестом. У нашому храмі на Пассії прочитуються уривки по черзі з Чотирьох Євангелій, на основі яких потім священнослужитель виголошує проповідь про Хресні Страждання Іісуса Христа. Так, на першій Пассії прочитується 26 і 27 глава Євангелія від Матвія, на другій – 14 і 15 від Марка, на третій – 22 і 23 від Луки, на останній – 18 і 19 від Іоана.

Потім після читання  Євангельської розповіді про Страсті Христові читається молитва.

Кожен свідомий православний християнин повинен співпереживати Розіп`ятому Христу, повинен, згідно словам преподобного Іоанна Дамаскіна, розпинатися і бути похованим разом із Христом, щоб третього дня разом із Ним воскреснути (Пасхальний канон: пісня 3, тропар 2).

Саме тому останній пісноспів Пассії «Приидите ублажым Иосифа приснопамятного» завершується словами, зверненими до Спасителя, в яких закладена основа віри – «Покажи нам и славное Твое Воскресение».

Відправа Пассії, як видно з її змісту, дуже доречна в дні Великого посту, бо читання Євангелії про страждання Господа Ісуса Христа за наші гріхи, проповіді з зворушливим співом стихир і тропарів благодійно впливає на серця богомольців, спонукає їх до покаяння і зміцнює в благочесті й прагненні досягнути прощення своїх провин і блаженств вічного.

В чому полягає ціль цієї відправи? Відправа Пассії викликає в людині потребу жалю за скоєні гріхи, почуття гріховності, почуття чистоти совісті, почуття жалю за недобре життя, за образу Христа своїм життям.

Отже, Пассія– це щорічне паломництво до самих витоків православної віри, де нам знову відкривається, як повинна жити православна людина, як повинна нести свій життєвий хрест без нарікань, дивлячись на Голгофу, як на дороговказ, на розп’ятого Ісуса і вчитися від Нього смирення, терпіння і любові.

Підготувала: Олена Ковтунович

Добавить комментарий

Православний календар