Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

       ih4154  У четверту неділю Великого Посту Церква згадує великого подвижника —   Іоана Лествічника. Про преподобного Іоана збереглося дуже мало відомостей про його походження. Існує передання, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта та Марії (пам’ять яких святкує  Церква 26 січня ). 16-річним отроком Іоан прийшов на гору Сінай, де подвизалися багато пустинників. Наставником преподобного став авва Мартірій. Після 4 років перебування на Сінаї святий Іоан був пострижений у іноки. При постригу один з присутніх —  авва Стратігій передбачив і сказав про те, що цей отрок стане великим світильником Церкви Христової, що згодом і збулося. 19 років преподобний подвизався у послусі своєму духовному наставнику. А після смерті авви Мартірія обрав життя відлюдника. Пішов він у пустинне місце Фола, озброївшись обітницею мовчання, постом, молитвою і сльозами покаяння.

Так він провів 40 років.ib66 Не випадково і у своїй книзі  «Лєствіца» про сльози покаяння преподобний Іоан говорить: «як вогонь спалює і знищує сухе гілля (хмиз), так чиста сльоза змиває всі нечистоти, внутрішні та зовнішні». Його слізні ридання інок Даниїл порівнює із криками людини, яку ріжуть ножами, печуть розжареним залізом або виколюють очі. А молитва його була сильною та угодною Богові. Про це свідчить уривок з життя святого. У преподобного був учень Мойсей. Якось святий Іоан наказав йому наносити в сад землі для грядок. Учень старанно виконував роботу і, стомившись в обідню спеку, приліг відпочити біля великого каменя і заснув. Преподобний у той час був у своїй келії і на нього теж напала легка дрімота і у сні він бачить чоловіка, який з докором звертається до нього:

—        Ось, ти Іоане, спиш тут, а Мойсей зараз у небезпеці.

Преподобний негайно прокинувся і став молитися за свого учня. Коли у вечері інок Мойсей повернувся, то преподобний запитав його чи не сталося з ним чого недоброго сьогодні. І тоді учень розповів, що коли він у полудень відпочиваючи заснув під великим каменем, то йому здалося ніби преподобний кличе його. Він прокинувся і відбіг від того місця, на яке у той  момент упав камінь, який мав би розчавити його. Таким чином Мойсей врятувався від смерті. Смиренномудрий  Іоан подякував Господу за чудесне спасіння свого учня.

Із життя святого відомо ще те, що їв він усе, що було дозволено у піст, але у дуже малій кількості. Спав лише стільки, щоб підтримати тілесні сили і не втратити розум. І звичайно ж не забував про смирення. Про що свідчить випадок із його життя, коли він маючи проникливий розум, мудрий, глибокий духовний досвід, з любов’ю навчав і  наставляв на шлях спасіння усіх хто до нього приходили. І тоді знайшлися люди, які через заздрість свою дорікали святому у багатослів’ї. І знов преподобний Іоан бере обітницю мовчання на рік часу, щоб нікого не спокушати до гріха осуду. Заздрісники згодом зрозуміли свою помилку і попросили святого Іоана не лишати їх Божої благодаті у його духовних бесідах. Преподобний Іоан,  приховуючи свої подвиги, часто усамітнювався в печері, але слава про його святість розповсюдилася далеко.  Звідусіль до нього приходили відвідувачі різних звань та станів, жадаючі духовної настанови для порятунку своєї душі. У 75 річному віці преподобний був вибраний ігуменом  Сінайської обителі і керував нею 4 роки. Тоді ж  і була написана ним славнозвісна книга «Лєствіца» (драбина). Цей твір преподобний написав на прохання ігумена сусіднього монастиря Іоана Раіфського і всієї його братії. Вони, знаючи про мудрість і духовні дарування святого Іоана, написали до нього послання, у якому вмовляли скласти для них так званий «путівник духовного життя», певну драбину, по якій потрібно сходити до Небесних Воріт. Преподобний Іоан виконав прохання, хоч і не вважав себе вчителем для інших. Він так і назвав твір «Лєствіца» (драбина). Книга складається із тридцяти ступенів, як прообраз повноліття Христа, коли пройдемо всі ці ступені, тоді і станемо праведними і досягнемо Царства Божого. Мета цього твору – навчити, що для спасіння душі потрібно прикласти багато сил, терпіння і постійної праці над собою протягом усього життя, а саме: очиститися від гріховної нечистоти, викоренити пороки та пристрасті і відновити в собі образ Божий.   Хоч і книга ця була написана для монахів,  але й кожен християнин в миру побачить у ній надійного путівника для себе у дорозі до Бога.

                                                                                                           Підготувала: Ірина Макарець

Добавить комментарий

Православний календар