Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Christ_Carrying_the_Cross_1580Служба «Дванадцяти Євангелій» — великопісне богослужіння, що здійснюється ввечері Страсного Четверга. Яка присвячена благоговійному спогаду спасительних страждань і хресної смерті Боголюдини. Щогодини цього дня є новий подвиг Спасителя, і відлуння цих подвигів чується в кожному слові богослужіння.  Воно розповідає про страждання і смерть Спасителя, вибране з усіх євангелістів і розділене на дванадцять читань, за кількістю годин ночі, чим вказує, що віруючі повинні всю ніч провести в слуханні Євангелій, подібно апостолам, які супроводжували Господа в сад Гефсиманський.

 Про читання Страсних Євангелій в цей день згадує вже Іоанн Златоуст.

Після шестопсалмія, тропаря «Єгда славнии ученицы» і малої єктінії церква розкриває перед віруючими повну картину страждань Господніх, починаючи від кривавого поту в Гефсиманському саду і до Голгофського розп’яття. Переносячи нас подумки через минулі століття, Церква ніби підводить нас до самого підніжжя хреста Христового і робить нас трепетними глядачами всіх мук Спасителя. nesenie-krestaСвященнослужителі і народ стоять в цей час із засвіченими свічками, зображаючи тим самим, що слава і велич не покидали Спасителя і під час хресних страждань, а також уподібнюючись мудрим дівам, які вийшли зі світильниками назустріч женихові, і після кожного читання вустами хористів дякують Господу словами: «Слава долготерпению Твоему, Господи!»

Чин читання 12-ти Євангелій дуже давній. У Єрусалимській Церкві, в перші століття християнства, служба ця відбувалася всю ніч, і Євангеліє читалося в трьох місцях: на Оливковій горі, де Господь навчав учнів перед Своїми стражданнями, в Гефсиманії, де Він був узятий, і на Голгофі, де Він був розіп’ятий. У нічній темряві, зі світильниками в руках, йшли віруючі по стопах Господа в безперервній молитві.090927m

У проміжках між Євангеліями співаються антифони, які висловлюють обурення з приводу зради Іуди, беззаконня іудейських начальників і духовної сліпоти натовпу. «Яка причина зробила тебе, Юда, зрадником Спасителя? — Йдеться тут. – Чи від лику апостольського Він тебе відлучив? Або дару зцілень тебе позбавив? Або здійснюючи Вечерю з іншими, тебе до трапези не допустив? Чи інших ноги умив, а твої знехтував? О, скількох благ ти, невдячний, удостоївся»

І далі як би від імені Господа хор звертається до стародавніх іудеїв :56682.b

«Люди Мої, що вчинив Я вам або чим образив вас? Сліпцям вашим відкрив зір, прокажених очистив, людину на одрі воставив. Люди мої, що Я створив вам і що ви Мені віддали: за манну — жовч, за воду [в пустелі] — оцет, замість любові до Мене до хреста прибили Мене, не буду терпіти вас більш, закличу Мої народи, і вони Мене прославлять з Отцем і Духом, і Я дарую їм життя вічне.»

Бачачи безмірне приниження свого Господа і Спасителя, Церква водночас бачить і славу Його. Вже перше Євангеліє починається словами Спасителя про Своє прославлянні : “Ныне прославися Сын Человеческий и Бог прославися о Нем”. 56683.bЦя слава, як якась світловидна хмара, огортає нині стоячий перед нами піднесений Хрест. Як колись гору Сінай і стародавню скинію, огортає вона тепер і Голгофу. І чим сильніша ця скорбота, про яку розповідає Євангельська розповідь, тим сильніше звучить прославляння Христа в пісноспівах. Після 4 -го Євангелія, яке закінчається словами: ”Предаде Его им, да распнется,“ — слава ця вже звучить не змовкаючи. Не стерпівши бачити Бога все створіння від страху коливалося, земля потрясалася, каміння розпадалося, сонце померкло і церковна завіса роздерлась на двоє від верхнього краю до нижнього. 56684.bОсобливою силою пройняті слова останнього антифону: “Сьогодні висить на древі Той, Хто повісив  землю на водах, терновий вінець надягає на Себе Цар Ангелів, в обманливу багряницю одягається Той, Хто хмарами зодягнув небо; отримує заушеніє Той, Хто в Іордані звільнив Адама; цвяхами прибивається Жених  Церковний; списом пронизується Син Діви. Поклоняємося Страданням Твоїм, Христе, покажи нам і славне Твоє Воскресіння”. І наступає потім сповідання віри перед тим хто стоїть нині посеред церкви Хрестом Господнім — древом райським, деревом Голгофи: Хрест Твій, Господи, є життя і заступлення людям Твоїм, і, на нього покладаємо надії, ми Тебе, розп’ятого Бога, славимо. Помилуй нас».56688.b

Прославляючи Христа, Церква прославляє і Його Пречисту Матір. І чим сильніше страждання Сина і нестерпніше біль Його Матері, тим світліше стають прославляючі Її співи. Передостанній антифон закінчується словами: “Радуйся, від Ангела радість для всього світу Ти прийняла. Радуйся, породила Творця Твого і Господа. Радуйся, сподобилася бути Матір’ю Божою».

Серед скорботи  і величі цього дня, лунає слабкий людський крик. Це крик розбійника, розіп’ятого праворуч Христа, якого спіткав Божественний промисел бути співрозп’ятим  і співстраждаючим Боголюдині. «Малий  глас віддав Богові розбійник на хресті і знайшов велику віру, в одну мить врятувався, і першим, відкривши райські врата, увійшов». Як сердечне зітхання усього світу виривається цей “малий глас”, і як би ласка з неба чується для всього людства у відповіді на нього. Поки цей “малий глас” є всього лише нечутний крик страждальця, звернений до Божественного Страждальця і почутий тільки Христом з хреста , але Церква підхоплює його, і в серцях її вірних він розростається в цілу пісню про розсудливого розбійника, оспівану тричі перед 9 — м Євангелієм: ”Благоразумного розбійника Ти, Господи, в одну мить удостоїв раю, і мене просвіти древом хресним і спаси”.  Перед цим співом лунають слова Нагорної Проповіді — Блаженні, в яких вчення Христове , заповіді Його повторюються з глибини серця всіх вірних, що стоять нині у Його хреста і разом з розбійником взивають :  “Во Царствии Твоем помяни нас Господи, егда приидеши во Царствии Твоем”.

56691.bІ ось відбулося Ісус віддав дух. Улюблений учень Христовий Іоанн, якому вручив Господь Свою Пречисту Матір, цим всиновивши Їй весь людський рід, — веде Її від хреста до себе в будинок ( Єв. 9 -е). Приходить Йосип з Аримафеї, благообразний радник, і просить у Пілата тіла Ісусового і разом з Никодимом огортає його плащаницею і покладає в гробі новому ( Єв. 10-е і 11-е). І наказує Пілат, за наполяганням фарисеїв, приставити до гробу варту щоб учні не вкрали з нього тіла Ісусового. Вони ж пішли та закрили гроб каменем  ( Єв. 12-е). Цими словами закінчується читання 12-ти Євангелій і розповідь про Страсті Господа нашого Ісуса Христа.

Після утрені, по благочестивому звичаю, віруючі, не гасячи, приносять свічки додому. За благочестивою традицією віруючі роблять на косяках дверей знак хреста страсним вогнем і зберігають його влампадах  до Великодня.

У Страстях Господніх — таємниця нашого спасіння. Таємниця — в тому, що Хрест — це зброя світу, непереможна Перемога. Таємниця — в тому, що і наше самозречення, наші страждання заради Христа не залишаються тільки стражданнями, але приносять плоди. Якщо ми в ці дні будемо в Церкві, будемо при Хресті Господньому, то наша душа отримає велику користь. Вона доторкнеться до страждань Спасителя. Вона стане іншою.

Підготувала: Олена Ковтунович

Добавить комментарий

Православний календар