Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

DSCN2444Страстна Велика П’ятниця є самим скорботним днем церковного року, адже саме в цей день Господь був розіп’ятий на Хресті та помер, викупивши Собою рід людський від гріха та смерті.

У цей день — найсуворіший піст. До виносу Плащаниці за уставом нічого не їдять і не п’ють, а решту дня в їжу приймають тільки хліб і воду.

Свята Божественна Літургія цього дня (крім тих випадків, коли на цей день випадає Благовіщення) не звершується, бо сам Христос приніс себе в жертву. Зранку в монастирях та соборах читаються Царські часи, на яких звучать старозавітні пророцтва, апостольські читання й євангельські уривки про страждання Христові.

56692.bНа вечірні, яка в нашому храмі звершується о 15 годині, читається Євангеліє від св. Матфея про страсті і смерть Ісуса Христа, від суду у Пилата до поховання у гробі Іосифа.  Під спів тропаря «Благообразний Іосиф» на середину храму виносять із вівтаря для поклоніння віруючих Плащаницю — плат із зображенням знятого з Хреста Спасителя. Після виносу її встановлюють у центрі храму на підвищенні, помазують пахучим миром і прикрашають квітами. На Плащаницю кладуть Євангеліє, її постійно обкаджують ладаном. Відразу за вечірнею іде мале повечір’я, під час якого читається канон «Про Розп’яття Господнє і на плач Пресвятої Богородиці». Більша його частина складається з сумних слів, які автор канону — Симеон Логофет — вклав у вуста Пресвятої Богородиці, Яка бачить Свого Сина й Господа на Хресті. І лише один тропар (на «Славу» 9-ї пісні) містить слова, які автор насмілився присвоїти Самому Господу: «О како утаилася Тебе есть бездна щедрот, Матери в тайне изрече Господь; тварь бо Мою хотя спасти, изволих умрети. Но и воскресну, и Тебе возвеличу, яко Бог небесе и земли». У відповідь, в останньому тропарі канону, ми знову чуємо слова Богородиці, але це вже не слова туги: «Воспою милосердие Твое, Человеколюбче, и покланяюся богатству милости Твоея, Владыко…».

56694.bЦя вечірня носить заупокійний характер, тому люди, під час читання канону «Плач Божої Матері», стоять із запаленими свічками. Після завершення служби та зворушливої проповіді священика, віряни зі сльозами та трепетом підходять до святої Плащаниці, щоб з любов’ю поклонитися та помолитися Богу, усвідомлюючи свою неміч та гріховність. У Велику П’ятницю все людство повинно стояти перед Плащаницею з похиленою головою, класти без кінця земні поклони і прикладатися до Плащаниці з великим трепетом.

Страсна П’ятниця здається торжеством абсурду. Сама церковна служба підкреслює парадоксальність і немислимість всього, що відбувається в цей день: 56697.b

«Страшное и необычайное таинство ныне подлинно зрится: удерживается Неосязаемый; связывается Освободивший Адама от проклятья; Испытующий сердца и утробы (внутренний состав человека) беззаконно допрашивается, заключается в темницу Затворивший бездну; Пилату предстоит Тот, Кому с трепетом предстоят небесные силы; получает пощечины рукою создания Создатель; на [Крестное] Древо осуждается Судящий живых и мертвых; во гроб заключается Разоритель ада».

56918.bІ ще:   «Одевающийся светом, как одеянием, стоял нагим на суде, и принял удары по щекам от рук, Которые Сам создал», «Ныне висит на древе Тот, Кто повесил (утвердил) землю на водах; терновым венцом покрывается Ангелов Царь; в порфиру шутовскую облачается Одевающий небо облаками; пощечины принимает Освободивший (от греха) Адама в Иордане», «Владыка твари предстоит Пилату… от Своих рабов поругается Создатель всех».

Велика П’ятниця є кульмінацією Святого Тижня, але не Церковного року, бо ми знаємо, що після Великої П’ятниці настає той день, коли смерть поступиться життю. Якби згадування Великої П’ятниці було відділено від Великодня, то ми би залишалися у наших гріхах і таким чином останнім словом Великої П’ятниці було би: «Ви – засуджені». Навіть, коли ми стоїмо біля підніжжя Хреста і розмірковуємо про плату за наші гріхи, ми збираємося тут, як діти, що примирені з Богом. На службах Великої П’ятниці Церква не залишає нас у темряві та тіні смерті, а радше наповнює нас певністю перемоги над гріхом, смертю і дияволом, вказуючи нам на кінцеву перемогу, яку ми будемо святкувати на Великдень.

Тіло Ісуса було покладено у гробі багатого і праведного чоловіка —  Іосифа Аримафейського. Настала Велика Субота, час спокою, очікування самої радісної в історії події — Воскресіння Христового.

Підготувала:  Тетяна Конончук

Добавить комментарий

Православний календар