Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

«Любовь долготерпит, милосердствует, любовь не завидует,

любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего,

не раздражается,  не мыслит зла, не радуется неправде, а сорадуется истине;

все покрывает, всему верит, на все надеется, все переносит.

Любовь никогда не перестает»

(1Кор.13:4-8).

      У 19 неділю після Пятитесятниці Свята Церква пропонує нам уривок з євангелія від Луки гл.6:31-36, в якому Ісус Христос зійшовши з гори, проповідував, навчаючи істинній любові до ближнього.

Цей маленький уривок з Нагорної проповіді нагадує нам усім про ті якості, якими повинен володіти справжній християнин. Одна з таких якостей — любов до ворогів. Всі ми прекрасно розуміємо, що означає любити батьків, дітей або друзів. Але любити ворогів своїх — це не завжди нам вкладається в нашому розумі.

Щоб апостоли не сказали, що така заповідь — любити ворогів — неможлива, Христос спочатку  каже:  И я́коже хóщете да творя́тъ вáмъ человецы, и вы́ твори́те и́мъ тáкожде. (Лк.6:31) Чого бажаєш ти собі самому, те роби і іншим, і стався до інших так, як бажаєш щоб ставилися відносно до тебе самого. Якщо бажаєш, щоб вороги твої були до тебе суворі, і злі, то будь і ти такий. Якщо ж, навпаки, бажаєш, щоб вони були добрі і співчутливі, і незлопамятні, то не вважай неможливою справою — і самому бути таким.

Потім Учитель наголошує на другому, а саме: И áще лю́бите лю́бящыя вы́, кáя вáмъ благодáть éсть? и́бо и грешницы лю́бящыя и́хъ лю́бятъ.

И áще благотворитé благотворя́щымъ вáмъ, кáя вáмъ благодáть éсть? и́бо и грешницы тóжде творя́тъ. (Лк. 6:32-33)  «Якщо ви любите люблячих вас», то ви подібні грішникам і язичникам.

І далі Ісус продовжує: Обáче люби́те враги́ вáша, и благотвори́те, и взаи́мъ дáйте, ничесóже чáюще: и бýдетъ мздá вáша мнóга, и бýдете сы́нове вы́шняго: я́ко тóй блáгъ éсть на безблагодáтныя {неблагодáрныя} и злы́я. (Лк.6:35)

Жодна заповідь Ісуса не викликала стільки міркувань і суперечок, як заповідь любити ворогів наших. Перш ніж її виконувати треба знати, що ж вона означає.

В грецькій мові є три слова із значенням любити. По-перше, слово еран означає пристрасну любов чоловіка до жінки. По-друге, слово філеїн, означає любов людини до своїх близьких і дорогих, тобто сердечну прихильність. Але тут Ісус вжив третє слово агапан. Тому зупинимося детальніше на ньому.

Агапан  означає сердечне почуття доброзичливості до ближнього. Незалежно від того, що б він нам не зробив, ми ніколи не дозволимо собі побажати йому нічого іншого, крім найвищого блага, і свідомо докладемо всі зусилля бути добрими до нього і люб’язними з ним. І це важливо. Адже ми не можемо любити своїх ворогів так само, як ми любимо близьких і рідних, бо це було б неприродно, неможливо і навіть неправильно. Але ми можемо докласти зусиль до того, щоб, — незалежно від його вчинків, образ, поганих звернень, або навіть при заподіянні шкоди, — бажати йому тільки найвищого блага.

З цього випливає важлива істина. Любов до наших близьких і дорогих — незалежна від нашої свідомості і волі. Ми просто закохані. А любов до наших ворогів залежна не стільки від серця, скільки від волі. З милості Христової, ми можемо спонукати її у себе і здійснювати її.

Прості слова Христові, але ними пред’являються до нас найвищі та найважчі вимоги.

Бо, скажіть, чи легко любити ворогів наших; чи легко робити добро тим, хто образив нас; чи легко давати  кожному, хто просить; чи легко давати в борг людям, зовсім не думаючи про те, щоб отримати назад?

О, як це важко, як неможливо, як не вміщається у свідомість людей світу цього!

Але справа в тому, що Господь говорить це не людям світу цього, а нам, християнам, про яких святий апостол Петро сказав слова, які  ми повинні пам’ятати, бо вони відносяться безпосередньо до кожного з нас: «Вы – род избранный, царственное священство, народ святой, люди, взятые в удел, дабы возвещать совершенства Призвавшего вас из тьмы в чудный Свой свет» (1 Петр. 2, 9).

Нехай в повсякденному житті нас покинуть образи, засудження,  і ненависть. Нехай заповідь Господа нашого: «Да любите друг друга, как Я возлюбил вас» (Ин.13:34) ніколи не сходить з наших вуст. Плекаймо в собі талант любові, пам’ятаючи:

«По тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою». (Ин. 13:35)

Підготувала: Світлана Мейта

Добавить комментарий

Православний календар