Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

«70 років провів в подвигах»

Сьогодні, 17 листопада, церква відзначає пам`ять преподобного Іоанникія Великого. Іоанникій народився в 752 році в селі Марикати (Мала Азія). Батьки його – Миритрикій і Анастасія – були бідняками і не могли дати сину навіть початкової освіти. З дитинства він змушений був пасти домашню скотину – єдиний достаток сім’ї. Любов до Бога і молитва цілком володіли душею юнака. Часто, осінивши скотину хресним знаменням, він віддалявся в самотнє місце і цілий день молився, і ні грабіжник, ні звір не наближалися до його стада. За наказом імператора Лева IV (775-780), численні посли збирали по містах і селах кращих юнаків на військову службу. В імператорське військо був прийнятий і юнак Іоанникій. Він заслужив своїм лагідним норовом любов товаришів і, як хоробрий воїн, був страшним для ворогів. Прослужив святий Іоанникій в імператорському війську 6 років і невільно приймав участь в переслідуванні іконошанувальників. Одного разу зустрів він святого подвижника, який викрив його в іконоборстві. Військова служба почала обтяжувати Іоанникія, душа його прагла покаянного подвигу і усамітнення. І Господь призвав Свого раба до Себе на служіння. Відрікаючись від світу, преподобний Іоанникій мав намір зразу йти в пустелю. Але, за порадою досвідчених у чернецтві старців, він ще два роки прожив у монастирі. Тут святий звикав до послуху, до монастирських уставів і правил, навчався грамоті, вивчив напам’ять тридцять псалмів Давидових. Після цього, з напучення Господнього, преподобний відійшов у пустелю. Три роки пробув він у глибокому відлюдництві, лише раз на місяць пастух приносив йому небагато хліба та води. День і ніч проводив самітник у молитвах і співанні псалмів. Після кожного вірша Давидового преподобний Іоанникій творив молитву, яку в дещо зміненому вигляді зберігає Православна Церква до сьогодні: „Уповання моє – Отець, пристановище моє – Син, захист мій – Дух Святий; Тройце Свята, слава Тобі”. Випадково зустрівши своїх товаришів по минулій військовій службі, святий кинув пустелю у подався в Контурійські гори. Лише через 12 років подвижницького життя відлюдник прийняв чернечий постриг. Три роки після постригу провів святий у затворі, опутаний веригами, після чого пішов у Хелидон до великого посника Георгія (пам’ять 21 лютого). Подвижники прожили разом три роки. За цей час преподобний Іоанникій вивчив усього Псалтиря. Досягши глибокої старості, святий Іоанникій поселився в Антидієвій обителі і пробув там у затворі до своєї кончини. 70 років провів у подвигах преподобний Іоанникій і досяг високої духовної досконалості. З милості Божої святий здобув дар пророцтва, як свідчив учень його Пахомій. Преподобний старець під час молитви піднімався над землею. Одного разу перейшов річку, що розлилася від повені. Святий міг ставати сам невидимим для людей і робити невидимими інших: так одного разу преподобний вивів із темниці ув’язнених греків на очах у численної сторожі. Отрута та вогонь, що ними заздрісники хотіли знищити святого, не завдавали йому шкоди, хижі звірі не доторкались до нього. Відомо, що він звільнив острів Фас від безлічі змій. Преподобний Іоанникій врятував юну черницю, яка вже готувалася покинути монастир ради заміжжя; він узяв на себе ту пристрасть, що мучила її, і постом та молитвою знищив бісівські напади на плоть. Передбачивши свій кінець, святий відійшов до Господа 4 листопада 846 року у віці 94-х років.

Джерело: https://religions.unian.ua/holidays/852798-tserkva-vidznachae-pamyat-prepodobnogo-ioanikiya-velikogo.html

Добавить комментарий

Православний календар