Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

4c747aee2052c8707976c06652ccb154025cdc123794622Якщо запитати пересічного українця, чи назвав би він свого сина Інною чи Риммою, то у відповідь, швидше за все, можна було б зустріти, як мінімум, здивований погляд. А, між іншим, святі Інна, Пінна і Римма – це, таки, чоловіки.
Історія цих святих мучеників, які пролили свою кров за Христа, починається ще в часи апостольські – в ті дні, коли хрестити наших предків ішов із проповіддю про спасіння святий апостол Андрій. Першими мучениками на землях нинішньої України-Русі є Інна, Пінна та Римма, пам’ять яких Православна Церква згадує 2 лютого.
Як розповідає святитель Димитрій Ростовський, автор-укладач знаменитих Четьї-Міней, на київських пагорбах апостол Андрій, звертаючись до своїх учнів, сказав: «Вірте мені, що на цих горах засяє благодать Божа; велике місто буде тут, і Господь спорудить там багато церков і просвітить святим хрещенням всю Руську землю».
Святі мученики Інна, Пінна і Римма були тими учнями святого апостола Андрія, до яких він звертався. Родом вони походили з північної землі Великої Скіфії, тобто, це – ільменські слов’яни-русичі.
У книзі архієпископа Сергія (Спаського) «Повний місяцеслов Сходу» їхньою батьківщиною помилково названа Мала Скіфія. Римська і ранньовізантійська провінція Мала Скіфія (район сучасної Добруджі, Румунія) з’явилася тільки в кінці III – на початку IV століття нашої ери при імператорі Діоклетіані, тому одночасно бути учнями апостола Андрія і жителями Малої Скіфії неможливо, на що не звернув уваги архієпископ Сергій.
Інна, Пінна, Римма були охрещені апостолом Андрієм, рукопокладені у священиків і спрямовані для укріплення віри й утвердження благочестя серед греків та інородців, котрі проживали у Босфорському царстві. Дорогою в Таврію вони скрізь проповідували християнську віру і хрестили народ.
За наказом херсонеського князя-язичника за християнську проповідь вони були схоплені і віддані на страшні муки. У західній церковній агіографічній традиції традиції збереглися свідчення в «Асta Sanctorum» Іакова Ворагінського про їх мученицьку кончину: «De Sanctis Martyribus Inna, Pinna, Rimma – «Про святих мучеників Інна, Пінна, Римма». «Нехай віднайдуть тепло найчистіші, як кришталь, ратоборці Інна, Пінна, Римма. Вони зазнали мучеництва в одній північній провінції, де були схоплені варварами-ідолопоклонниками і приведені до правителя. Той наказав, щоб сповідники Христові загинули від холоду. Мученики були прив’язані до прямих і твердих колод, установлених посеред потоку, і, хоча стояла вітряна і холодна пора року, і тверду гладь води скував мороз, вони залишалися нерухомими, поки не досягли межі земного життя, віддавши свої блаженні душі в руки Божі».
Так святі віддали свої праведні душі Богові, зберігши віру і любов до Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, прославивши Його своїм мученицьким подвигом. Християни таємно поховали тіла угодників Божих. Коли в місті настав сприятливий час для християн, єпископ Гедца, керуючий місцевою єпархією, знайшов святі мощі і поклав їх в раку соборного храму міста. Через сім років мученики явилися єпископу і повеліли йому перенести їх святі мощі в «суху пристань» – місце, назване Алікс (нині – це Алушта).
Можна припустити, що святі мученики Інна, Пінна й Римма мали сан єпископів, оскільки в кондаку (гімні), присвяченому їм, сказано: «…християнам заступників, Царства Божого благовісників», а таке порівняння застосовується лише до архієреїв. «Радуйтеся, святі Інна, Пінна і Римма, страстотерпці Христові і перші Хрестителі (!), і небесні заступники Землі Руської…».
У «Повному місяцеслові Сходу» архієпископ Сергій (Спаський) наводить відомості з Сербського прологу XIII століття, де у повчанні на день пам’яті святих мучеників наводяться їхні імена в сербській огласовці: Енен, Нірін і Пен.
У числі руських святих I століття В. Н. Татіщев називає ще несправедливо забутих князя мученика Оскольда (Аскольда) і Гліба (Уліба), брата Святослава. Він писав: «Його ж можна (Оскольда) за першого в Русі мученика почитати, як і Уліба (Гліба), брата Святослава, які від невідання історії забуті і в святці не внесені».
Серед перших руських святих також відомі священномученики Херсонеські: єпископи Василь, Єфрем, Євген, Агафадор, Елпідія, Етер, Капітон, святий мученик Еміліан, святий великомученик Микита Стратилат Скіфоготфський (†305), святий мученик Флоріан Стратилат (†300).
Це тільки мала частина відомих перших руських святих, прославлених Вселенською Православною Церквою. А скільки втрачено відомостей про інших слов’яно-руських святих! Літописи, що зберігали в собі стільки цінного про життя наших далеких предків, загинули у вогні навал чужинців: готів, гунів, хозарів та інших.
В архіві Сімферополя зберігся документ під назвою «Усім священикам Сімферопольської і Кримської єпархії»: «Прошу вас, отці всечесні, поминати на відпусті Літургії, вечірні й утрені святих мучеників Інна, Пінна, Римма, бо їх треба вважати кримськими святими. Це – дуже давні мученики». Цей документ підписаний 30 жовтня 1950 святителем Лукою (Войно-Ясенецьким), архієпископом Сімферопольським і Кримським. Зараз біля алуштинського храму в ім’я Усіх кримських святих зведена каплиця святих мучеників Інни, Пінни, Римми, де поміщена на стіні рідкісна ікона з їх святими образами.
На жаль, у богослужбовій практиці пам’ять святих мучеників Інни, Пінни і Римми не виражена особливим богослужінням, тому в середовищі навіть воцерковлених людей день їх пам’яті абсолютно і невиправдано забутий. Прославлення пам’яті перших руських святих має стати для нашої Церкви стійкої літургійною традицією і повинно бути зведене за типом статутного служіння, як мінімум, до полієлейної служби.
Прославляти одних із перших загальнонародних українських святих і молитися їм – наш обов’язок і честь. Святі мученики Інна, Пінна і Римма – це перший священний дар, перший плід віри наших далеких предків, що вони принесли в знак своєї віри і любові до Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, відкривши своїм первомученицьким подвигом початок збору дорогоцінної духовної скарбниці – великого сонму всіх святих, котрі в землі нашій просіяли.
За матеріалами сайтів «Азбука віри» та «Православ’я», підготовка і переклад – архімандрит Герман (Кулакевич)

Джерело: https://rivne.church.ua/2020/02/02/skifski-mucheniki-iz-zhinochimi-imenami-svyati-inna-pinna-i-rimma/

 

Добавить комментарий

Православний календар