Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Новини (головна сторiнка)

19 серпня за новим стилем (6 серпня за старим) Свята Православна Церква святкує День Преображення Господнього. Це свято встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Іісуса Христа перед учнями на горі Фавор.

Преображення Господнє вшановувалося християнами вже в IV столітті. Про це свідчать повчання прп. Єфрема Сирина та свт. Іоанна Златоуста. Існування свята в IV столітті вказує на те, що початок його має відноситись до попередніх трьох століть християнства.

З VII століття дійшло до нас слово на Преображення Господнє прп. Андрія Критського (635-680 рр.). В цьому слові термін «Преображення» розглядається не тільки в догматичному сенсі, а й у сенсі урочистого свята Церкви.

У VIII столітті прп. Іоанн Дамаскін і прп. Косма Маіумський склали ряд стихир і канони, якими Православна Церква прославляє подію свята і нині.

За народною традицією східних слов’ян Преображення називається “Другим Спасом” або “Яблучним Спасом”. Народну назву свято отримало через те, що, відповідно до Типікону, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати в їжу. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше – Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.

Детальніше: https://news.church.ua/2019/08/18/preobrazhennya-gospodnje-istoriya-svyata-bogoslovske-tlumachennya-tradiciji/Preobrazenie

Пов’язане зображення19 серпня 2019 року о 16:00 

в день свята ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА із Свято-Михайлівського храму села Зоря відбудеться хресний хід нашим селом до Хреста — фігури в честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла

Запрошуємо всіх Зорянців та бажаючих долучитися до спасительної, Богом благословенної ходи!!!

Ад трепеще, а Небеса лікують, коли іде в молитві Хресний Хід. Тому спішімо не пропустити такий благодатний момент та усугубити молитву за наше село та околиці, щоб Бог беріг від всякого зла, біди, стихійного лиха, а дарував мир, спокій, добрі врожаї та Свою Благодать.

Неділя-9-після-Пятидесятниці2Сьогоднішнє євангельське читання розповідає про те, як Ісус Христос після чудесного насичення п’ятьма хлібами і двома рибинами п’яти тисяч народу наказав апостолам сісти в човен і переправитися на інший берег Галилейського озера, а Сам піднявся на гору помолитися на самоті.

Коли човен був уже на середині озера, яке називали також морем, подув сильний вітер, піднялася буря, хвилі били човен. Опинившись вночі на морі серед бурі, апостоли перелякались. На світанку, коли вже почало сіріти, вони побачили постать, яка йшла по воді, подумали, що це привид, і зі страху закричали. Ісус Христос зараз же заговорив до них і сказав: «Заспокойтесь! Це Я, не бійтеся».

Гарячий у своїх душевних поривах Петро, у якого дії випереджали думку, звернувся до Вчителя: «Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді». Христос сказав йому: «Прийди!» І ап. Петро пішов по воді до Христа. Але, коли почав розмірковувати над тим, як це він – людина – іде по воді, а навколо здіймаються хвилі, тоді віра вгасала, його охопив сумнів, і він став тонути. Жах охопив ап. Петра, і він закричав: «Господи, спаси мене!». Ісус Христос простяг руку, підтримав ап. Петра і сказав: «Маловіре! Чого ти засумнівався?». Потім вони обидва увійшли в човен, і буря стихла.

 До Христа підійшли інші апостоли, вклонилися Йому і сказали: «Воістину Ти єси Син Божий» (Мф. 14, 21-33).

В цьому євангельському оповіданні, крім опису історичної події із земного життя Ісуса Христа, прихований глибокий таємничий зміст. Святі отці порівнюють човен, на якому ученики Христові цілу ніч боролися з бурею, – з Церквою, море – з гріховним світом, а бурю – з гоніннями на Церкву. Протягом майже 2000-літньої історії не було такого більш-менш тривалого періоду, щоб Церква Христова відчувала мир і спокій. Були гоніння на Церкву, виникали єресі й розколи. Всередині самої Церкви йшла боротьба за владу. Церкву використовувала держава у своїх політичних цілях. Але, незважаючи на різноманітні бурі на церковному терені, Господь ніколи не залишав Своєї Церкви і не може її покинути, бо Він є Глава цієї Церкви.

Буря на морі символізує також бурю пристрастей, що хвилюють людське серце, бурю сімейних негараздів, хвилю небезпечних обставин у нашому житті. Всі ці труднощі християнин може перемогти, але за Божою допомогою. В тяжких обставинах життя треба звертатись до Бога. Син Божий, Який врятував ап. Петра, що потопав, може допомогти в біді й кожному із нас. Але для цього потрібно мати міцну віру. Ап. Петро йшов по воді доти, доки мав віру, а коли засумнівався, то став тонути. Так буває і в нашому житті. Коли ми живемо з Христом, постійно пам’ятаємо про Нього, звертаємося до Бога з молитвою, Він обов’язково дасть нам внутрішню благодатну силу, і ми будемо безбоязно йти по життєвому морю і не потонемо. А якщо в наше серце закрадеться сумнів у Божому Провидінні, у Його всемогутності й любові до нас, а ще гірше – в Його бутті, в такому випадку ми неминуче потонемо у хвилях житейського моря. А в цьому морі чого тільки немає: і неправда, і блуд, і заздрість, і зрада, і ненависть, і яких тільки пороків не існує в гріховному світі…

На своєму власному досвіді ми бачимо, як люди тонуть в гріхах і пороках, і ніхто не може визволитися від них, якщо не звернеться до нашого Спасителя, Господа Ісуса Христа. Він спас апостолів від загибелі, Він же може очистити від гріха і наші душі й дарувати нам душевний мир, здоров’я і радість.

Не треба забувати, що Ісус Христос, в Якого ми віруємо, є Істинний Бог наш. Немає в світі іншого Бога, крім Бога нашого. Для чого Христос наситив п’ятьма хлібами і двома рибинами 5000 народу? Навіщо Він втихомирив бурю на морі й спас утопаючого ап. Петра? Чому Він вигнав злих духів із біснуватих людей? Безумовно, зі Своєї любові до людей, до Свого творіння. Але Його любов безмежно більша, ніж ми можемо уявити. Син Божий прийшов у світ, щоб спасти грішників від гріха і смерті. А для цього людині треба увірувати у Свого Спасителя Ісуса Христа, треба увірувати в те, що Він може це зробити. Тільки Син Божий, тобто Бог, що створив всесвіт і людину із небуття, може спасти нас від гріха і смерті. Заради віри в Нього як Сина Божого Ісус Христос творив чудеса. Чудеса повинні були переконати людей, що Він – не тільки людина, а й Син Божий. Христос Спаситель говорив людям: «Якщо ви не вірите Моїм словам, повірте Моїм ділам». А Його ділами були чудеса, яких не творили навіть великі праведники – пророки. Через Свої чудеса Ісус Христос засвідчує, що Він – Владика всесвіту. Йому підкоряються і сили природи, і злі духи, Він зціляє хворих і воскрешає мертвих, Він прощає гріхи.

Будемо ж вірити в Господа нашого Ісуса Христа, що Він є Істинний Бог наш, що Він любить кожного з нас, що Він прощає грішників, що каються в своїх гріхах, Він допомагає всім, хто з вірою звертається до Нього. Йому ж слава на віки віків!

                                                                                                     Підготував: Брюхацький Дмитро

52123732_2512377238777799_273657504871743488_n

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УПЦ МИТРОПОЛИТ ОНУФРІЙ ВВІЙШОВ В ТОП 100 найбільш ВПЛИВОВИХ ЛЮДЕЙ УКРАЇНИ 2019 року

Авторитетний український журнал «Новий час» 15. серпня оприлюднив свій новий рейтинг 100 найвпливовіших людей України 2019 року.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на журнал «Новий час», 48 місце в списку зайняв Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Список найвпливовіших людей країни був сформований за участю 74 експертів. Редакція «НВ» складає подібний перелік вже 13-й раз. Головною особливістю нинішнього списку стало його кардинальне оновлення: в ньому з’явилося відразу 35 нових імен. Раніше середній рівень оновлення рейтингу Топ-100 найвпливовіших, який становить редакція «НВ», становив максимум 5-10%. А в 2019-му ця частка досягла 35%.

# УПЦ # Центр_інформаціі_УПЦ # Митрополит_Онуфрій

52123732_2512377238777799_273657504871743488_n

17 серпня 2019 року Українська Православна Церква святкує п’яту річницю інтронізації новообраного першоієрарха, яким у 2014 році було обрано місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри, митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія.

З перших років незалежності діючий Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій очолював Чернівецько-Буковинську єпархію.

У лютому 2014 року через тяжку хворобу тодішнього Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Володимира Священний Синод УПЦ обрав Митрополита Онуфрія на посаду місцеблюстителя Київської кафедри. 13 серпня він став новим Предстоятелем УПЦ. Інтронізація відбулася 17 серпня.

До п’ятої річниці інтронізації Митрополита Онуфрія Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ підготував підбірку думок Блаженнішого, висловлених Його Блаженством з тих чи інших питань у проповідях та інтерв’ю.

Віра

Не дивіться на те, що пропонує світ: світ веде людину не до Бога, а від Бога.

Для того, щоб спастися і бути причасником вічного життя і блаженства, людина повинна мати віру в серці. А віра в серці народжується від справ.

Починаючи боротися з вітхою людиною, вона починає на своєму власному досвіді пізнавати, що є творінням Божим і все, що ми робимо доброго, – це робить в нас Бог. І коли людина доходить до цього пізнання, то в неї з’являється сердечне знання Бога. Ця віра є великою, правдивою, і її ознаками є смиренність і готовність до жертовності.

Хто має в собі віру серця, ми бажаємо йому вдосконалюватися в ній, а хто ще не має її, давайте сьогодні почнемо потихеньку налагоджувати своє життя по Заповідях Божих, і потихеньку й у нас буде зростати віра серця – та велика віра і ті Дари, які Господь приніс у світ Своїм Воскресінням, будуть нашим особистим скарбом.

Духовний корабель

Господь створив Церкву, яка є духовним кораблем, що веде людину через бурхливе море земного життя до вічної мети спасіння. Диявол, знаючи, що Церква є корабель спасіння, воює проти Церкви.

Спочатку знищити Церкву намагалися через фізичне знищення християн. Однак, кров мучеників стала сім’ям християнства. Один християнин помирав, замість нього поставало десятеро. Тоді диявол став збуджувати єресі і розколи. Православних було небагато, однак вони перемогли, тому що істина завжди перемагає неправду.

Правда — вічна, а брехня — тимчасова. Правда веде до Бога, а брехня веде до смерті. Будемо зберігати чистоту Православної віри, яка відкриває людині двері Раю та веде людину до вічного спасіння на Небі.

Щастя

Справжнє щастя — це коли людина живе з Богом, тому що Бог є джерелом спасіння, щастя і блаженства людини.

У кожної людини бувають світлі дні, коли все навколо здається радісним, і похмурі дні, коли все навколо здається людині темним і сумним. Світ не змінюється, змінюється людина. Коли людина бачить все красивим, то бачить через світло Боже, яке є в ній самій. Коли людина не бачить тієї краси, то гріх, як окуляри, спадає на очі душевні, і людина все бачить у мороці і сама погано почувається.

Що робити, якщо ми згрішимо і хворіємо від гріхів? Господь подарував нам покаяння. Ми повинні каятися: «Боже, прости мені, що провинився проти Твоїх Заповідей!». Тоді Господь прощає людині гріхи і зцілює тілесні хвороби.

Живімо з Богом, ходімо шляхами, що називаються Христовими, Божими дорогами, які начертані нам Священними заповідями. І вже на цих дорогах, хоча вони вузькі, є паростки справжнього щастя і блаженства. А коли людина сподобиться такої духовної чистоти, що зможе спілкуватися з Богом у молитві, у Богомислії, як спілкувалася з Богом Пресвята Діва Марія во святая святих, то вже на землі відчує Небесне життя.

Як жити

Христос навчає нас, як правильно жити на землі: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!» (Мк. 8: 34).

Людина повинна слідувати за Христом тим шляхом, який Господь вказав нам у Святому Євангеліє, взявши свій духовний хрест, що складається з хвороб і скорбот, які є наслідком наших гріхів.

«Бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже» (Мк. 8: 35). Ці слова стосуються кожного з нас. Якщо ми робимо себе мертвими для гріха, то оживаємо для Бога, для вічності. Якщо людина зашкодить своїй душі, то ніякими земними благами не можна цієї шкоди залагодити, тому що ці рани душевні лікуються тільки благодаттю Божою, яка подається тій людині, котра йде дорогою Христовою.

Людина повинна робити добро. Та для того, щоб бути спроможним творити ближньому жертовні і добрі справи, людина повинна себе зробити доброю, повинна навчити себе добру. Людина робить себе доброю тільки через молитву і піст. Роблячи добро, людина і собі робить добро — звільняє себе від ненависті, злоби, ворожнечі, від гордині, що спотворює наш духовний образ, що робить нас духовними потворами.

Йдімо дорогою Христовою! Відречемося від свого гріховного життя! Ввіримо себе в руки Божі!

Берегти віру

Господь протягом всієї історії Церкви допомагав нашим предкам і нам допомагає у випробуваннях, боріннях, скорботах відстоювати і берегти чистоту Святої віри.

Господь прийшов на землю для того, щоб нам принести духовну мудрість, яка навчає людину правильно будувати своє земне життя і жити по-вірі.

Земна мудрість навчає людину, як влаштовувати земне життя в інтересах землі, а духовна — як правильно вибудовувати свої відношення з Господом, ближніми і навколишнім світом. Духовна мудрість навчає любити Бога, любити ближнього, шанувати і бережно користуватися природою, яку створив Бог заради людини. Навчає людину влаштовувати так своє земне життя, що кінець цього земного життя стає початком життя небесного.

На духовному шляху людина спочатку вірить в Бога, та поступово, коли досягає певного ступеня досконалості, то — бачить Бога: для неї відкривається Небо.

Саме тому віра є фундаментом не тільки Небесного, а й земного життя. Людина повинна жити за законами віри, тоді вона пізнає свого Творця і виконає своє призначення — бути спасенною і жити з Богом. Є багато вір, але вони мають домішки з мудруванням, а одна віра — Православна — веде до Бога.

Молитва

Молитва є найсильнішим духовним засобом, за допомогою якого відновлюється гармонія, натомість гріх створює дисонанс, дисгармонію, коли в душі воюють два закони: Божий Закон і совість та закон гріха.

Бог хоче, щоб ми жили в любові, щоб ми молилися один за одного, простирали руку допомоги один одному, щоб ми ухилялися від зла. Зло — не та річ, з якою людина має дружити, від зла людина повинна втікати. “Ухилися від зла, а потім сотвори благо” (Пс. 33: 15)

Для того, щоб навчитися правильно молитися своїми словами, спочатку потрібно молитися за “Молитвословом”… Людина не може навчитися правильно читати, допоки не вивчить всі букви. А ці «букви» для правильної, духовної молитви поміщені в “Молитвослові”.

За логікою, людина повинна просити конкретного — здоров’я, багатства, полегшення у скорботах, успіхів у бізнесі та справах. Але правильною є молитва сліпого: “Іісусе, Сине Давидів, помилуй мене!” (Лк. 18: 38)», адже всі наші хвороби, скорботи і невдачі є породженням гріхів.

Тому правильна молитва — покаянна і в своїй молитві людина має бути наполегливою. Якщо ми станемо на молитву, то нам обов’язково щось буде заважати, але молитва принесе плоди тільки, коли ми будемо наполегливі.

Багатство

Святі отці говорять, що людина подібна до орла, яка є величною, красивою, сильною. Але якщо орел зачепиться одним кігтем за якусь річ на землі, він не зможе злетіти. Він має бути вільним всім своїм тілом від земного. Так і людина, щоб злетіти до Бога, має звільнитись від земних уз.

Спасіння — це особливий талант, який Бог дає людині не за обов’язком, а за Своїм милосердям. Прийняти цей дар може лише та людина, яка духовно вдосконалюється, яка живе за заповідями Божими.

Ми повинні жити не заради земного багатства, але маємо використати його так, щоб воно було не для загибелі, а для спасіння. Якщо маєш багатство, протягни свою руку бідному, тоді і ти зможеш увійти в Царство Небесне.

https://news.church.ua/2019/08/16/vitajemo-blazhennishogo-mitropolita-onufriya-z-pyatoyu-richniceyu-intronizaciji/

Світлина від Свято-Михайлiвський храм села Зоря Рiвненська Єпархiя УПЦ.

Піст, присвячений приготуванню до свята Успіння Пресвятої Богородиці, починається 14-го (1-го за старим стилем) серпня святом Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього.

Слово «походження» може дещо збивати з пантелику, тому що мова йде не про походження Хреста, на якому був розп’ятий Спаситель, а про благочестивий звичай, що зародився в IX столітті — з першого дня серпня — місяця, який на півдні завжди був особливо щедрий на всілякі епідемії — урочисто виносити з царської скарбниці частину Хреста Господнього. Як пам’ятаємо із передання Церкви, Хрест Господній, одразу після віднайдення його царицею Єленою був розділений на дві частини, одну з яких залишили в Єрусалимі, а іншу відправили до Константинополя. Цю другу частину і покладали з великими урочистостями на престолі Софійського собору.

Потім, як засвідчується в грецькому часослові 1897 року, впродовж першої половини серпня, аж до самого свята Успіння, цю частину рятівного Древа носили Хресними ходами вулицями Константинополя, молячись про позбавлення від хвороб і пропонуючи для поклоніння людям.

На Русі свято з’явилося з поширенням Єрусалимського уставу в кінці XIV століття. У селах, де також відбувалося урочисте винесення хреста, навіть проходили Хресні ходи до водоймищ, відбувалися молебні та освячення води. По щирих молитвах віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії. Наслідуючи цю святу звичку, у цей день віряни освячують воду, мед, зілля (мак, соняшники, волошки та інші квіти) на духовну поживу, утіху й тілесну користь, молитовно вшановуючи Святий Хрест словами церковної служби: «Крест хранитель всея вселенныя, / Крест красота Церкве, / Крест царей держава, / Крест верных утверждение, / Крест Ангелов слава и демонов язва».

Тому цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу.
Особливості богослужіння аналогічні особливостям служби Неділі Хрестопоклонної (3-й тиждень Великого посту) і Воздвиження Хреста Господнього (14 вересня).

У сучасній богослужбовій практиці Української Православної Церкви напередодні (тобто 13 серпня) увечері звершується вечірня й утреня служба. Перед вечірньою відбувається перенесення Хреста з жертовника на престол за чином, установленим для Хрестопоклонного Тижня. Якщо ж утреня відправляється зранку, то Хрест переноситься на престол після відпусту вечірної.
На утрені перед Великим славослів’ям настоятель одягає повне облачення. Під час Великого славослів’я, при співі Трисвятого, настоятель звершує кадіння престолу (тричі) і при співі «Святий Боже» в третій раз (похоронним розспівом) виносить Хрест на голові з воздухом північними дверима (іконостасу). Перед ним несуть два світильники. Зупинившись на амвоні, священик виголошує «Премудрість прости», потім при співі тропаря “Спаси, Господи, люди Твоя” покладає Хрест на аналой. Здійснюється триразове поклоніння (земні поклони) Хресту при співі «Кресту Твоєму поклоняемся, Владико, і Святое Воскресение Твое славим»; співаються особливі стихири, під час яких настоятель здійснює помазання народу єлеєм.

Відповідно до прийнятого зараз в УПЦ чину Мале освячення води 14 серпня відбувається до або після Літургії. За традицією, разом із освяченням води здійснюється освячення меду. Прийнятий для свята колір літургійних шат — фіолетовий (темно-червоний).

«Христос терпів і нам велів», — говорить народна мудрість. Хрест — символ любові, що спонукає до терпіння, а піст — період посиленого терпіння, зосередженого несення свого особистого хреста, яким душа очищується і рятується. Тому хрестоношення — суть посту як такого, незалежно від тривалості або зв’язку з тим чи іншим святом.

Таким чином, через освячення зілля, плодів, через поклоніння Чесному Хресту Православна Церква освячує весь матеріальний світ, відбуваються так би мовити містерії божественного «матеріалізму». Церковні молитви пронизують світ, живлять природу, а з нею радощі людської душі. Трава, дерева, світила, небо, ранок, вечір, весна і сніг через церковні Таїнства, чини та освячення часу благодаттю Святого Духа, разом з людиною долучаються до події спасіння та оновлення.

З Успінням Божої Матері образ Хреста пов’язаний двояко: по-перше, Пресвята Богородиця явила нам образ хрестоношення, починаючи з відповіді: «Се раба Господня, нехай буде мені згідно з словом твоїм» (Лк. 1, 38). Своє хрестоношення Пречиста продовжила всім подальшим життям, особливо ж своїми материнськими хресними муками: «Агнца, и Пастыря, и Спаса мира на Кресте зрящи, / Рождшая Тя глаголаше, слезящи: / мир убо радуется, приемля избавление, / утроба же Моя горит, зрящи Твое распятие, / еже за всех терпиши, Сыне и Боже Мой» — муками матері, не тільки не відкидає, не проклинає зрадників, ганьбителів, мучителів і вбивць свого Сина, але всиновлює весь рід людський.

За матеріалами прес-служби Рівненської єпархії

Світлина від Свято-Михайлiвський храм села Зоря Рiвненська Єпархiя УПЦ.Успенський піст встановлений православною церквою на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Це єдиний піст у церковному році, присвячений Діві Марії. Релігійний сенс Успенського посту – шанування і наслідування Божої Матері, котра, готуючись відійти у вічне життя, постійно постилася та молилася.

Відповідно до церковного та народного календарів, Успенський піст – не літній, а осінній піст. Саме цей піст завершує церковний рік і відкриває дорогу осені. У народі він знаний ще як Богородичний, Спасо-Богородичний або просто Спасівка.

Дата початку та тривалість Успенського посту
Триває Успенський піст усього два тижні – він є найкоротшим із чотирьох християнських багатоденних постів. Початок і закінчення цього посту мають фіксовані дати. Читайте також Спас 2019: коли відзначають три Спаси у серпні (календар)

У 2019 році, як і зазвичай, Успенський піст починається 14 серпня. Цього дня церква шанує Походження Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. У народі ж це свято має назву Медовий Спас, або свято Маковія, адже віруючі в цей день святять у храмах мед, макові головки та фрукти, печуть пряники та пироги з медом і маком.

Завершується Успенський піст 27 серпня. Вже 28 серпня всі обмеження в їжі знімаються – цього дня віруючі відзначають свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Що можна та не можна їсти
Під час цього посту дозволено:

Овочі та фрукти: варені, тушковані, запечені – повинні стати основою вашого харчування. Нехай на вашому столі будуть всі свіжі овочі – помідори, огірки, перець ,кабачки, буряк, морква тощо. Також і фрукти – абрикоси, чорниці, кавуни тощо. Чим різноманітніше – тим краще.

Каші: каші повинні стати ще однією важливою складовою вашого раціону. Не забувайте, що готувати їх слід тільки на воді і доведеться обійтися без додавання масла.

Замість м’яса, молока і яєць: якщо ви включите в свій раціон рослинний білок – то ваш організм ані трохи не постраждає від відсутності м’яса. Рослинний білок міститься в баклажанах, арахісі, сочевиці, сої та всіх рослинах сімейства бобових.

Заборонено до вживання:

— м’ясо та м’ясопродукти;
— риба і рибні продукти (дозволяється на свято Преображення Господнього);
— яйця;
— молоко і молочні продукти;
— солодощі;
— непісна випічка;
— фаст-фуд;
— алкоголь.

Календар харчування Успенського посту
14 серпня 2019, середа – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари. Після ранкової молитви в церкві освячується свіжий літній мед, а значить, і святкова трапеза включає в себе безліч страв з цим продуктом.

15 серпня 2019, четвер – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

16 серпня 2019, п’ятниця – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

17 серпня 2019, субота – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

18 серпня 2019, неділя – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

19 серпня 2019, понеділок, свято Преображення Господнього – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина. В цей день також дозволено вживати рибу та морепродукти. За традицією цього дня можна їсти яблука нового врожаю, а в деяких регіонах яблука замінюються виноградом. Тому до звичайного меню додаються яблучні страви; особливо популярні яблука в меду.

20 серпня 2019, вівторок – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

21 серпня 2019, середа – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

22 серпня 2019, четвер – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

23 серпня 2019, п’ятниця – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

24 серпня 2019, субота – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

25 серпня 2019, неділя – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

26 серпня 2019, понеділок – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

27 серпня 2019, вівторок – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

28 серпня 2019, середа – кінець посту, можна вживати всі страви.

Православний календар