Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Новини (головна сторiнка)

photo75Євангеліє  шостої неділі після П’ятидесятниці розповідає  про прощення гріхів та зцілення.

Христос після того, як Його не прийняли в землі Гергесинскій, приходить в інше місце. Його єство, Його життя полягає в тому, щоб робити добро. Якщо Його відкинули в одному місці, Він поспішає до інших людей. Є люди, які чути нічого про Нього не хочуть, і є люди, які жадібно хочуть хоча б щось про Нього дізнатися і доторкнутися хоч до краю Його одягу. І Господь приходить, щоб зробити диво зцілення людям, самим, здавалося б, розслабленим і духовно, і тілесно. Бажаючи ж показати, що головна причина розслаблення були гріхи, спочатку відпускає гріхи, а потім зцілює від недуги і тіло. Читать далее

 8 липня  2018 року

відбудеться загальноприходський Хресний хід до Хреста-фігури, встановленої в честь Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.

 

Хресний Хід розпочнеться вечірнім богослужінням у Свято-Михайлівському храмі села Зоря

о 16 годині та пройде вулицями села.

Cura dos GadarenosУ п’яту неділю по П’ятидесятниці за Божественною літургією  читається євангельська розповідь від Матфія гл. VIII, ст.  28 — IX, 1 про зцілення Господом Ісусом Христом двох гадаринських біснуватих.

Апостол Матфій показує нам Ісуса, який не тільки має владу на небі і на землі, а також що Він як повновладний перемагає демонську силу. Основний зміст цього Євангелія показує до чого може дійти людина, яка живе без Бога. Перед тим як Господь оздоровив цих двох біснуватих, Він зробив ще одне чудо, яке відбулось, коли разом з апостолами перебував на човні. Зійнялась велика буря над морем, так що хвилі заливали човен. Христос заборонив вітру і буря втихомирилась. Човен, на якому були Ісус та його учні після того як Ісус втихомирив бурю, віднесло до західного пустинного берега, там жили гадаринці. Читать далее

230_1Всі Євангельські читання, після Зіслання Святого Духа в день П’ятидесятниц, говорять про те, що нам потрібно робити для отримання Царства Небесного. У сьогоднішньому Євангелії для нас є приклад справжньої віри, яку подає нам сотник. Сотник був язичником і не знав Святого Письма. Саме тому про Христа він дізнався, як про Людину, що має дар зцілення. Він мав велику владу, міг послати за Ним, але смиренність стирає всі межі. Сотник, знаючи, що тільки Христос може йому допомогти, іде до Нього сам. Він просить не за дружину, не за сина, не за дочку, батька чи матір, а за розслабленого слугу. Читать далее

Ев Матфій за створенням євангеліяКожне слово Святого Євангелія —

це небесний промінчик,

 який освічує наше життя.

В 3-тю неділю після Пятидесятниці церква пропонує нам  уривок з Євангелія від Матфія гл. VI, ст. 22-33, у якому описується декілька повчань Спасителя з Нагірної проповіді, що мають виключно глибоке значення для спасіння християнина. Для кращого розуміння слів Господніх, треба насамперед звернутися до тих, котрі не тільки читали, розуміли Святе Письмо, але й виконували Його усім своїм життям, тобто до святих отців.

Спаситель приводить таке порівняння:  «Светилник телу есть око. Аще убо будет око твое просто, все тело твое светло будет.»  «Що означає око для тіла, то те саме й розум для душі», — пояснює святитель Іоан Златоуст. «Аще ли око твое лукаво будет, все тело твое темно будет. Аще убо свет, иже в тебе, тма есть, то тма кольми?» (Мф.6, 22-23) Читать далее

17385.p (1)

ТРОПАРЬ ВСЕМ СВЯТЫМ, В ЗЕМЛЯХ СВЯТОЙ РУСИ ПРОСИЯВШИМ
глас 1
 Якоже плод красный Твоего спасительнаго сеяния,  земля Русская приносит Ти, Господи, и вся святыя в той просиявшия.  Тех молитвами в мире глубоце церковь и страну нашу Богородицею соблюди, Многомилостиве.
 
КОНДАК ВСЕМ СВЯТЫМ, В ЗЕМЛЯХ СВЯТОЙ РУСИ ПРОСИЯВШИМ
глас 3
 Днесь лик святых в земли нашей Богу угодивших предстоит в церкви и невидимо за ны молится Богу;  Ангели с ним славословят и вси святии Церкве Христовы ему спразднуют: о нас бо молят вси купно Превечнаго Бога.
 

Русь називали святою, і вищим ідеалом для неї завжди були праведність і святість.  Читать далее

110027-482x600

«Церква визначним і дуже світлим святом згадує

ці славні всесвітні безсмертні квіточки,

що їх видала ціла земля, постійно наводнювана ріками Святого Духа».

Диякон Костянтин (VI ст.)

У різні часи святість розуміли по-різному, і тепер не в усіх є правильне уявлення про неї. Для одних святість — це довгі молитви; інші думають, що святість заключається у строгих постах; а ще інші – в особливих чеснотах тощо. Однак святість полягає у праведній відповіді на Боже покликання, у сумлінному житті згідно зі своїм покликанням, у цілковитому прагненні виконати волю Бога. Читать далее

 troica1День Святої Трійці велично святкується на п’ятидесятий день після Пасхи, тому ще й має назву П’ятидесятниця.

       Після Воскресіння Господнього Його ученики постійно жили відчуттям свята. На протязі сорока днів Христос являвся їм, на очах учеників Господь вознісся на небо. Він переконав їх, що в останній день світу  прийде так само на землю як і відійшов до Бога — Отця. Прощаючись з ними, Христос обіцяв послати їм Утішителя — Святого Духа. Ученики не знали, що це значить, але без сумніву вірили що все буде по Слову Учителя. З того часу вони перебували  в Сіонській горниці в Єрусалимі. Разом з ними  була Божа Матір.

220515Тропарь святителя Николая глас 4:  

Приспе день светлаго торжества,/ град Барский радуется,/ и с ним вселенная вся ликовствует/ песньми и пеньми духовными:/ днесь бо священное торжество/ в пренесение честных и многоцелебных мощей/ святителя и чудотворца Николая,/ якоже солнце незаходимое, возсия светозарными лучами,/ разгоняя тьму искушений же и бед/ от вопиющих верно:// спасай нас, яко предстатель наш, великий Николае.

22 травня (9 травня за старим стилем) Церквою згадується Перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських у Бар (сучасна назва Барі). Це відбулося в 1087 році, коли, рятуючи святиню від можливої наруги, купці з італійського міста перевезли мощі з Мир Лікійських у своє місто.

Як свідчать стародавні джерела, в ХI столітті грецька імперія переживала важкий час. Турки спустошували її володіння в Малій Азії, розоряли міста і села, вбиваючи їх жителів, і супроводжували свої жорстокості образою святих храмів, мощей, ікон і книг.

Мири Лікійські також були зруйновані. Руїни храму з гробницею святителя перебували в запустінні і охоронялися лише кількома благочестивими ченцями.
Мусульмани вирішили знищити мощі святителя Миколая, глибоко шанованого всім християнським світом.

У 792 р. халіф Аарон Аль Рашид послав начальника флоту Хумей пограбувати острів Родос. Спустошивши цей острів, Хумей відправився в Мири Лікійські з наміром зламати гробницю святителя Миколая, але замість неї він зламав іншу, що стояла поряд з гробницею Святителя. Ледве святотатці встигли це зробити, як на морі піднялася страшна буря і майже всі судна були розбиті.

Осквернення святині обурювало не тільки східних, але і західних християн. Особливо побоювалися за мощі святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків.

У 1087 р. одному священикові міста Бар, розташованого на березі Адріатичного моря, з’явився святитель і звелів перенести його мощі з Мир Лікійських у це місто.
Городяни негайно спорядили три кораблі і відправили їх за мощами. Щоб приховати мету своєї подорожі, кораблі навантажили пшеницею, а по дорозі отримали звістку, що венеціанські купці також мають намір відправитися в Мири для перенесення мощей Святого у Венецію.

Досягнувши берегів Лікії, вони проникли в церкву і розбили церковний поміст, під яким стояла гробниця з мощами та побачили, що саркофаг наповнений запашним святим миром, після чого помолившись витягли переповненого миром саркофагу мощі Святителя та перенесли загорнуті мощі у верхній одяг на корабель.

Спочатку барійцям допомагав плисти додому попутний вітер, але на наступний день вітер змінився і повернув корабель у напрямку до міста Патара, батьківщини святителя Миколая.

Перелякані барійці стали побоюватися, чи точно це мощі архієпископа Миколая, чи не прогнівили вони його своїм сміливим вчинком. І тільки коли п’ятеро з них зізналися, що взяли собі частку мощей святого угодника, море заспокоїлося, і подув сприятливий вітер.

Невдовзі кораблі припливли до Барі, і скоро радісна звістка облетіла все місто. Великій святині була влаштована урочиста зустріч.

Наступного дня, мощі святителя Миколая були урочисто перенесені до церкви святого Стефана, moshhi3що знаходилася недалеко від моря. Торжество перенесення мощей Миколая Угодника в церкву святого Стефана в Барі супроводжувалося численними зціленнями хворих. Через два роки була закінчена і освячена нижня частина (крипт) нового храму в ім’я святого Миколая, спорудженого спеціально для зберігання його святих мощей, куди вони й були урочисто перенесені папою Урбаном. Верхня частина храму (базиліка) була побудована значно пізніше.

Мощі Миколая Чудотворця і донині зберігаються в білосніжній базиліці Сан Сабіно італійського міста Барі.

Святителю отче Николае, моли Христа Бога спастися душам нашим!

Підготувала: Олена Ковтунович

bogoslovСвятий апостол і євангеліст Іоанн Богослов був братом  Іакова, сином Зеведея та Саломії. Згідно передання, Саломія була донькою святому Іосифу Обручнику від першого його шлюбу. Таким чином, Іоан був племінником для Господа Іісуса Христа. Іоанн був названий Господом «Сином громовим», тому що його богослов’я повинно було чутися в цілому світі та наповнити всю землю.

Святий Іоанн, наймолодший з апостолів, був юнаком з чистим, простим серцем. Його називали «улюбленим учнем» Господа.  Він належав до числа трьох найближчих учнів Христа і був свідком явлення Божественної Сили Господа, яку Він відкривав лиш небагатьом вибраним. Разом з Петром та Іаковом він був присутній при воскресінні доньки Іаіра, Преображення Христа на горі Фавор, молінні Господа за чашу у Гефсиманському саду. Коли Господь на Тайній вечері сказав учням про скору зраду одного із них, то тільки апостол Іоанн насмілився запитати Ісуса хто цей зрадник. Читать далее

Православний календар