Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Статті

ih3269Идольская лесть упразднена, смерть лишена своей добычи, пленники ада изведены, царство многобожия сокрушено, человек освобожден, воцарился Бог, веселится тварь, властвует Крест, которому поклоняются все племена и народы, колена и языки, которым хвалимся и мы, говоря с блаженным Павлом: Мне же да не будет хвалитися токмо о Кресте Господа нашего Иисуса Христа (Гал.6:14). Потому и на двери наши, и на чело, и на очи свои, и на уста, и на перси, и на все члены наложим себе Животворящий Крест. Вооружимся этим непобедимым оружием христиан, светом кротких, оружием, отверзающим рай, низлагающим ереси, этой опорой Православной веры, спасительной похвалой Церкви. Ни на один час, ни на одно мгновенье не будем, христиане, оставлять его, повсюду нося с собой и без него не станем ничего делать, – но спим ли, встаем ли, работаем, едим, пьем, идем в путь, плаваем по морю, переходим реки, – все члены свои будем украшать Животворящим Крестом. Читать далее

ГолгофаУ дні Великого посту,  коли Церква готується до найвеличнішого свята зі свят – Пасхи Христової, православні храми «переоблачаються» зі світлих тонів у темні, у них лунають вже не урочисті, а скорботні пісноспіви, що допомагає віруючим зосередитись на покаянному характері великопосних служб.

Однією із таких служб є Пассія (з латинської мови «passio» – «страждання», «страсть»), під час якої прочитуються уривки з Євангелія про Хресні Страждання Іісуса Хреста, а також проспівуються окремі пісноспіви із богослужінь Великої П`ятниці та Великої Суботи.

Поява цього чину пов’язана із католицькою церквою. Саме на Заході у XVI-XVII ст. воно вперше з’являється з подібною назвою. Згодом це нововведення впровадили й протестанти. Цим чинопослідуванням католицький і протестантський світ закликали своїх вірних до співстраждань із Христом останніх днів Його земного життя, а особливо Хресної Смерті. Читать далее

Торжество

Тропарь Торжества Православия

Пречистому образу Твоему поклоняемся, Благий, просяще прощения прегрешений наших, Христе Боже: волею бо благоволил еси плотию взыти на Крест, да избавиши яже создал еси от работы вражия. Тем благодарственно вопием Ти: радости исполнил еси вся, Спасе наш, пришедый спасти мир.

Кожна неділя Великого посту  має свою назву.  В першу неділю Великого посту  ми святкуємо вшановування ікон, свято називається: Торжество Православія.

Торжество Православія – це перемога  православнх людей не над іншими людьми, а над неправдою, єрессю, лжевченням  іконоборства, яке вважало ікону ідолом. Ми ж поклоняємся не полотну і фарбам, а тому, хто зображений на іконі.

Церква відстояла право і можливість поклонятися іконам Христа і Божій Матері, Ангелів і святих людей на Константинопольському соборі 843 року за сприяння імператриці Феодори.

ИЗ СЛОВА СВЯТИТЕЛЯ ИГНАТИЯ (БРЯНЧАНИНОВА) В ДЕНЬ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВИЯ

Читать далее

38861.pВ сей день, в первую Неделю святого поста, Церковью принято праздновать восстановление почитания святых и честных икон, совершенное царем Михаилом и его матерью, блаженной царицей Феодорой, а также святым патриархом Константинопольским Мефодием. История же такова.

Когда Лев Исаврянин[1], бывший прежде свинопасом и погонщиком ослов, по попущению Божьему захватил царскую власть, был призван к нему святитель Герман, принявший тогда управление Церковью, и услышал: «Мне кажется, владыка, иконы ничем не отличаются от идолов, поэтому прикажи как можно скорее убрать их. Если это истинные образы святых, — надо их повесить повыше, чтобы мы, валяющиеся в грехах, не оскверняли их все время, целуя». Читать далее

im4364Для людини, не дуже добре знайомої зі Святим Письмом, важко зрозуміти, в чому ми каємося під час читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Згадуються люди і події з Священної історії, про які дехто чує вперше в житті. Хто всі ці люди, що з ними відбувалося, і як це пов’язано з нашим життям? Ось про кого ми чули на першої седмиці Великого посту.

Читать далее

 
 
DSCN2346«Если ты, человек, не прощаешь
всякого согрешившого против тебя,
 то не утруждай себя постом и молитвой…  
Бог не приимет тебя…» 

                Преподобный Ефрем Сирин

     Чотири неділі в усіх православних храмах молитовно взивали до Господа піснеспівами «Покаяние отверзи ми двери, Жизнодавче». І ось наблизився цей спасительний, покаянний час. Ми стоїмо перед входом до Святого Великого Посту. Читать далее

На13461059 Стрітення в храмах освячують воду та свічки. У Православ’ї чин освячення свічок відбувається як знак освячення та очищення світу істинним Світлом Христового Євангелія. Ми просвітилися світлом Христової істини, про що нам нагадують запалені свічки.

Церква вчить своїх вірних чад не надавати освяченим свічкам якогось магічного або чудодійного значення: «Стрітенська свічка нагадує нам про запаленому в кожному з нас вогнику благодаті Божої, який треба зберігати в собі на всьому нашому земному шляху. У міру того, як ми зберігаємо і захищаємо цю іскорку віри в наших серцях, ми протистоїмо силам зла, які постійно нас оточують і намагаються віддалити нас від ще одного Світоча – світла Вічного життя, Який освічує цей шлях ». Читать далее

0_84414_8246669c_XL19 грудня Православна церква згадує святителя Миколая.

Свідчень про життя Святого Миколая збереглося мало. Одними з джерел є перекази Святого Андрія Критійського (VII ст.) та монаха-студита Іоанна з Константинополя (V ст.).

За переказами Миколай народився між 270 та 286 роками (умовна дата 278) в грецькому місті-колонії Патара у провінції Лікія (Мала Азія). На той час це був еллінистичний регіон.

За переказами його батьки Феофан і Нонна були багатими та глибоко віруючими християнами, які охрестили сина відразу після його народження, що було рідкістю на той час. Змалку Миколай був дуже релігійним і вирішив присвятити своє життя богослужінню. Достеменно відомо, що будучи вченим юнаком, Миколай переселяється до Мири, де продовжує навчання, а його дядько-єпископ висвячує ще молодого Миколая на священика. Читать далее

2254744

“Святий Апостол Андрій Первозванний – перший архієпископ Костянтинопольський, Патріарх Вселенський і апостол Руський. На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Свята Русь обрана серед інших східних народів, бо в ній проповідував Апостол”, – проголошує постанова Православного Собору, що відбувався у Києві в 1621 році, в час тяжкої боротьби православних з польсько-католицькою експансією.Волею Духа Святого істинне благовістя майже з перших днів зародження християнства почало поширюватися саме в Священній Києвській Русі, що було найвизначнішим вселенським моментом в історії нашої Церкви, яскравим свідченням її апостольського походження. Неоціненним є той факт, що найближчий учень і спадкоємець Св. Іоана Хрестителя, брат Св. апостола Петра і до того ж перший покликаний Христом до апостольського служіння Св. Андрій Первозванний, маючи від Св. Духа пророчий дар передбачення майбутнього і натхнений Ним, поспішив вирушити з Євангельською проповіддю саме в ті землі, та поблагословити їх, де згодом постала велична й свята Київська Русь. Читать далее

????? «?????? ??????????? ??????? ????? ????????? ???????»Великий полководець, святий благовірний князь Олександр Невський народився 30 травня 1220 року. І батько його, і дід і прадід – усі були князями. В ті часи князі правили містом і народом, який жив навколо цього міста. Але і серед князів був старший князь, його називали великим князем.
Батько Олександра після смерті старших братів теж став великим князем. Батьком св. Олександра був Ярослав (у святому хрещенні Феодор), “князь лагідний, милостивий та людинолюбний”. Йому першому довелось стверджуватись великим князем Київським в Орді. У рукописних святцях його записано до числа святих.
Маленький Олександр підростав на радість батькам. Він був другим сином у батьків. Після нього ще народилися брати Андрій, Василь, Ярослав і дві сестри. Читать далее

Православний календар