Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Статті

19 серпня за новим стилем (6 серпня за старим) Свята Православна Церква святкує День Преображення Господнього. Це свято встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Іісуса Христа перед учнями на горі Фавор.

Преображення Господнє вшановувалося християнами вже в IV столітті. Про це свідчать повчання прп. Єфрема Сирина та свт. Іоанна Златоуста. Існування свята в IV столітті вказує на те, що початок його має відноситись до попередніх трьох століть християнства.

З VII століття дійшло до нас слово на Преображення Господнє прп. Андрія Критського (635-680 рр.). В цьому слові термін «Преображення» розглядається не тільки в догматичному сенсі, а й у сенсі урочистого свята Церкви.

У VIII столітті прп. Іоанн Дамаскін і прп. Косма Маіумський склали ряд стихир і канони, якими Православна Церква прославляє подію свята і нині.

За народною традицією східних слов’ян Преображення називається “Другим Спасом” або “Яблучним Спасом”. Народну назву свято отримало через те, що, відповідно до Типікону, у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати в їжу. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше – Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.

Детальніше: https://news.church.ua/2019/08/18/preobrazhennya-gospodnje-istoriya-svyata-bogoslovske-tlumachennya-tradiciji/Preobrazenie

Неділя-9-після-Пятидесятниці2Сьогоднішнє євангельське читання розповідає про те, як Ісус Христос після чудесного насичення п’ятьма хлібами і двома рибинами п’яти тисяч народу наказав апостолам сісти в човен і переправитися на інший берег Галилейського озера, а Сам піднявся на гору помолитися на самоті.

Коли човен був уже на середині озера, яке називали також морем, подув сильний вітер, піднялася буря, хвилі били човен. Опинившись вночі на морі серед бурі, апостоли перелякались. На світанку, коли вже почало сіріти, вони побачили постать, яка йшла по воді, подумали, що це привид, і зі страху закричали. Ісус Христос зараз же заговорив до них і сказав: «Заспокойтесь! Це Я, не бійтеся».

Гарячий у своїх душевних поривах Петро, у якого дії випереджали думку, звернувся до Вчителя: «Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді». Христос сказав йому: «Прийди!» І ап. Петро пішов по воді до Христа. Але, коли почав розмірковувати над тим, як це він – людина – іде по воді, а навколо здіймаються хвилі, тоді віра вгасала, його охопив сумнів, і він став тонути. Жах охопив ап. Петра, і він закричав: «Господи, спаси мене!». Ісус Христос простяг руку, підтримав ап. Петра і сказав: «Маловіре! Чого ти засумнівався?». Потім вони обидва увійшли в човен, і буря стихла.

 До Христа підійшли інші апостоли, вклонилися Йому і сказали: «Воістину Ти єси Син Божий» (Мф. 14, 21-33).

В цьому євангельському оповіданні, крім опису історичної події із земного життя Ісуса Христа, прихований глибокий таємничий зміст. Святі отці порівнюють човен, на якому ученики Христові цілу ніч боролися з бурею, – з Церквою, море – з гріховним світом, а бурю – з гоніннями на Церкву. Протягом майже 2000-літньої історії не було такого більш-менш тривалого періоду, щоб Церква Христова відчувала мир і спокій. Були гоніння на Церкву, виникали єресі й розколи. Всередині самої Церкви йшла боротьба за владу. Церкву використовувала держава у своїх політичних цілях. Але, незважаючи на різноманітні бурі на церковному терені, Господь ніколи не залишав Своєї Церкви і не може її покинути, бо Він є Глава цієї Церкви.

Буря на морі символізує також бурю пристрастей, що хвилюють людське серце, бурю сімейних негараздів, хвилю небезпечних обставин у нашому житті. Всі ці труднощі християнин може перемогти, але за Божою допомогою. В тяжких обставинах життя треба звертатись до Бога. Син Божий, Який врятував ап. Петра, що потопав, може допомогти в біді й кожному із нас. Але для цього потрібно мати міцну віру. Ап. Петро йшов по воді доти, доки мав віру, а коли засумнівався, то став тонути. Так буває і в нашому житті. Коли ми живемо з Христом, постійно пам’ятаємо про Нього, звертаємося до Бога з молитвою, Він обов’язково дасть нам внутрішню благодатну силу, і ми будемо безбоязно йти по життєвому морю і не потонемо. А якщо в наше серце закрадеться сумнів у Божому Провидінні, у Його всемогутності й любові до нас, а ще гірше – в Його бутті, в такому випадку ми неминуче потонемо у хвилях житейського моря. А в цьому морі чого тільки немає: і неправда, і блуд, і заздрість, і зрада, і ненависть, і яких тільки пороків не існує в гріховному світі…

На своєму власному досвіді ми бачимо, як люди тонуть в гріхах і пороках, і ніхто не може визволитися від них, якщо не звернеться до нашого Спасителя, Господа Ісуса Христа. Він спас апостолів від загибелі, Він же може очистити від гріха і наші душі й дарувати нам душевний мир, здоров’я і радість.

Не треба забувати, що Ісус Христос, в Якого ми віруємо, є Істинний Бог наш. Немає в світі іншого Бога, крім Бога нашого. Для чого Христос наситив п’ятьма хлібами і двома рибинами 5000 народу? Навіщо Він втихомирив бурю на морі й спас утопаючого ап. Петра? Чому Він вигнав злих духів із біснуватих людей? Безумовно, зі Своєї любові до людей, до Свого творіння. Але Його любов безмежно більша, ніж ми можемо уявити. Син Божий прийшов у світ, щоб спасти грішників від гріха і смерті. А для цього людині треба увірувати у Свого Спасителя Ісуса Христа, треба увірувати в те, що Він може це зробити. Тільки Син Божий, тобто Бог, що створив всесвіт і людину із небуття, може спасти нас від гріха і смерті. Заради віри в Нього як Сина Божого Ісус Христос творив чудеса. Чудеса повинні були переконати людей, що Він – не тільки людина, а й Син Божий. Христос Спаситель говорив людям: «Якщо ви не вірите Моїм словам, повірте Моїм ділам». А Його ділами були чудеса, яких не творили навіть великі праведники – пророки. Через Свої чудеса Ісус Христос засвідчує, що Він – Владика всесвіту. Йому підкоряються і сили природи, і злі духи, Він зціляє хворих і воскрешає мертвих, Він прощає гріхи.

Будемо ж вірити в Господа нашого Ісуса Христа, що Він є Істинний Бог наш, що Він любить кожного з нас, що Він прощає грішників, що каються в своїх гріхах, Він допомагає всім, хто з вірою звертається до Нього. Йому ж слава на віки віків!

                                                                                                     Підготував: Брюхацький Дмитро

52123732_2512377238777799_273657504871743488_n

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УПЦ МИТРОПОЛИТ ОНУФРІЙ ВВІЙШОВ В ТОП 100 найбільш ВПЛИВОВИХ ЛЮДЕЙ УКРАЇНИ 2019 року

Авторитетний український журнал «Новий час» 15. серпня оприлюднив свій новий рейтинг 100 найвпливовіших людей України 2019 року.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на журнал «Новий час», 48 місце в списку зайняв Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Список найвпливовіших людей країни був сформований за участю 74 експертів. Редакція «НВ» складає подібний перелік вже 13-й раз. Головною особливістю нинішнього списку стало його кардинальне оновлення: в ньому з’явилося відразу 35 нових імен. Раніше середній рівень оновлення рейтингу Топ-100 найвпливовіших, який становить редакція «НВ», становив максимум 5-10%. А в 2019-му ця частка досягла 35%.

# УПЦ # Центр_інформаціі_УПЦ # Митрополит_Онуфрій

Світлина від Свято-Михайлiвський храм села Зоря Рiвненська Єпархiя УПЦ.

Піст, присвячений приготуванню до свята Успіння Пресвятої Богородиці, починається 14-го (1-го за старим стилем) серпня святом Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього.

Слово «походження» може дещо збивати з пантелику, тому що мова йде не про походження Хреста, на якому був розп’ятий Спаситель, а про благочестивий звичай, що зародився в IX столітті — з першого дня серпня — місяця, який на півдні завжди був особливо щедрий на всілякі епідемії — урочисто виносити з царської скарбниці частину Хреста Господнього. Як пам’ятаємо із передання Церкви, Хрест Господній, одразу після віднайдення його царицею Єленою був розділений на дві частини, одну з яких залишили в Єрусалимі, а іншу відправили до Константинополя. Цю другу частину і покладали з великими урочистостями на престолі Софійського собору.

Потім, як засвідчується в грецькому часослові 1897 року, впродовж першої половини серпня, аж до самого свята Успіння, цю частину рятівного Древа носили Хресними ходами вулицями Константинополя, молячись про позбавлення від хвороб і пропонуючи для поклоніння людям.

На Русі свято з’явилося з поширенням Єрусалимського уставу в кінці XIV століття. У селах, де також відбувалося урочисте винесення хреста, навіть проходили Хресні ходи до водоймищ, відбувалися молебні та освячення води. По щирих молитвах віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії. Наслідуючи цю святу звичку, у цей день віряни освячують воду, мед, зілля (мак, соняшники, волошки та інші квіти) на духовну поживу, утіху й тілесну користь, молитовно вшановуючи Святий Хрест словами церковної служби: «Крест хранитель всея вселенныя, / Крест красота Церкве, / Крест царей держава, / Крест верных утверждение, / Крест Ангелов слава и демонов язва».

Тому цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу.
Особливості богослужіння аналогічні особливостям служби Неділі Хрестопоклонної (3-й тиждень Великого посту) і Воздвиження Хреста Господнього (14 вересня).

У сучасній богослужбовій практиці Української Православної Церкви напередодні (тобто 13 серпня) увечері звершується вечірня й утреня служба. Перед вечірньою відбувається перенесення Хреста з жертовника на престол за чином, установленим для Хрестопоклонного Тижня. Якщо ж утреня відправляється зранку, то Хрест переноситься на престол після відпусту вечірної.
На утрені перед Великим славослів’ям настоятель одягає повне облачення. Під час Великого славослів’я, при співі Трисвятого, настоятель звершує кадіння престолу (тричі) і при співі «Святий Боже» в третій раз (похоронним розспівом) виносить Хрест на голові з воздухом північними дверима (іконостасу). Перед ним несуть два світильники. Зупинившись на амвоні, священик виголошує «Премудрість прости», потім при співі тропаря “Спаси, Господи, люди Твоя” покладає Хрест на аналой. Здійснюється триразове поклоніння (земні поклони) Хресту при співі «Кресту Твоєму поклоняемся, Владико, і Святое Воскресение Твое славим»; співаються особливі стихири, під час яких настоятель здійснює помазання народу єлеєм.

Відповідно до прийнятого зараз в УПЦ чину Мале освячення води 14 серпня відбувається до або після Літургії. За традицією, разом із освяченням води здійснюється освячення меду. Прийнятий для свята колір літургійних шат — фіолетовий (темно-червоний).

«Христос терпів і нам велів», — говорить народна мудрість. Хрест — символ любові, що спонукає до терпіння, а піст — період посиленого терпіння, зосередженого несення свого особистого хреста, яким душа очищується і рятується. Тому хрестоношення — суть посту як такого, незалежно від тривалості або зв’язку з тим чи іншим святом.

Таким чином, через освячення зілля, плодів, через поклоніння Чесному Хресту Православна Церква освячує весь матеріальний світ, відбуваються так би мовити містерії божественного «матеріалізму». Церковні молитви пронизують світ, живлять природу, а з нею радощі людської душі. Трава, дерева, світила, небо, ранок, вечір, весна і сніг через церковні Таїнства, чини та освячення часу благодаттю Святого Духа, разом з людиною долучаються до події спасіння та оновлення.

З Успінням Божої Матері образ Хреста пов’язаний двояко: по-перше, Пресвята Богородиця явила нам образ хрестоношення, починаючи з відповіді: «Се раба Господня, нехай буде мені згідно з словом твоїм» (Лк. 1, 38). Своє хрестоношення Пречиста продовжила всім подальшим життям, особливо ж своїми материнськими хресними муками: «Агнца, и Пастыря, и Спаса мира на Кресте зрящи, / Рождшая Тя глаголаше, слезящи: / мир убо радуется, приемля избавление, / утроба же Моя горит, зрящи Твое распятие, / еже за всех терпиши, Сыне и Боже Мой» — муками матері, не тільки не відкидає, не проклинає зрадників, ганьбителів, мучителів і вбивць свого Сина, але всиновлює весь рід людський.

За матеріалами прес-служби Рівненської єпархії

Світлина від Свято-Михайлiвський храм села Зоря Рiвненська Єпархiя УПЦ.Успенський піст встановлений православною церквою на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Це єдиний піст у церковному році, присвячений Діві Марії. Релігійний сенс Успенського посту – шанування і наслідування Божої Матері, котра, готуючись відійти у вічне життя, постійно постилася та молилася.

Відповідно до церковного та народного календарів, Успенський піст – не літній, а осінній піст. Саме цей піст завершує церковний рік і відкриває дорогу осені. У народі він знаний ще як Богородичний, Спасо-Богородичний або просто Спасівка.

Дата початку та тривалість Успенського посту
Триває Успенський піст усього два тижні – він є найкоротшим із чотирьох християнських багатоденних постів. Початок і закінчення цього посту мають фіксовані дати. Читайте також Спас 2019: коли відзначають три Спаси у серпні (календар)

У 2019 році, як і зазвичай, Успенський піст починається 14 серпня. Цього дня церква шанує Походження Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. У народі ж це свято має назву Медовий Спас, або свято Маковія, адже віруючі в цей день святять у храмах мед, макові головки та фрукти, печуть пряники та пироги з медом і маком.

Завершується Успенський піст 27 серпня. Вже 28 серпня всі обмеження в їжі знімаються – цього дня віруючі відзначають свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Що можна та не можна їсти
Під час цього посту дозволено:

Овочі та фрукти: варені, тушковані, запечені – повинні стати основою вашого харчування. Нехай на вашому столі будуть всі свіжі овочі – помідори, огірки, перець ,кабачки, буряк, морква тощо. Також і фрукти – абрикоси, чорниці, кавуни тощо. Чим різноманітніше – тим краще.

Каші: каші повинні стати ще однією важливою складовою вашого раціону. Не забувайте, що готувати їх слід тільки на воді і доведеться обійтися без додавання масла.

Замість м’яса, молока і яєць: якщо ви включите в свій раціон рослинний білок – то ваш організм ані трохи не постраждає від відсутності м’яса. Рослинний білок міститься в баклажанах, арахісі, сочевиці, сої та всіх рослинах сімейства бобових.

Заборонено до вживання:

— м’ясо та м’ясопродукти;
— риба і рибні продукти (дозволяється на свято Преображення Господнього);
— яйця;
— молоко і молочні продукти;
— солодощі;
— непісна випічка;
— фаст-фуд;
— алкоголь.

Календар харчування Успенського посту
14 серпня 2019, середа – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари. Після ранкової молитви в церкві освячується свіжий літній мед, а значить, і святкова трапеза включає в себе безліч страв з цим продуктом.

15 серпня 2019, четвер – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

16 серпня 2019, п’ятниця – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

17 серпня 2019, субота – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

18 серпня 2019, неділя – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

19 серпня 2019, понеділок, свято Преображення Господнього – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина. В цей день також дозволено вживати рибу та морепродукти. За традицією цього дня можна їсти яблука нового врожаю, а в деяких регіонах яблука замінюються виноградом. Тому до звичайного меню додаються яблучні страви; особливо популярні яблука в меду.

20 серпня 2019, вівторок – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

21 серпня 2019, середа – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

22 серпня 2019, четвер – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

23 серпня 2019, п’ятниця – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

24 серпня 2019, субота – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

25 серпня 2019, неділя – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

26 серпня 2019, понеділок – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

27 серпня 2019, вівторок – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

28 серпня 2019, середа – кінець посту, можна вживати всі страви.

«Преподобне отче наш Серафиме, моли Бога о нас!»

1 серпня. Знайдення мощей

ПРЕПОДОБНОГО СЕРАФИМА САРОВСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ

З храмовим святом Вас, в честь Преподобного Серафима Саровського Чудотворця. Нехай Преподобний Серафим Саровський заступається за Вас та посилає Вам миру, любові, твердості у вірі, міцного здоров’я та многих і благих літ!
1 серпня 1997 року в день знайдення мощей преподобного Серафима Саровського до нашого храму була привезена велика святиня – ікона преподобного із часточкою його мощей. Часточка мощей була подарована кліриком Воскресенського кафедрального собору прот. Богданом Кутузою на прохання настоятеля нашого храму прот. Валерія. Архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій закріпив мощі до писаної ікони і привіз до нашого храму на свято. 29 священиків, 4 протодиякони і сонм люду зустрічали мощі преподобного на околиці села. На місці зустрічі ікони було встановлено пам’ятний хрест-фігуру, який освятив владика Варфоломій 1 серпня 1999 року.
Більше про життя Преподобного Серафима Саровського Чудотворця читайте тут:

http://archangel-michael.net/ikona-prepodobnogo-serafima-sarovs/

prepodobnuj-serafum-sarovskuj

Православний календар