Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

Статті

Світлина від Свято-Михайлiвський храм села Зоря Рiвненська Єпархiя УПЦ.

Піст, присвячений приготуванню до свята Успіння Пресвятої Богородиці, починається 14-го (1-го за старим стилем) серпня святом Походження (винесення) Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього.

Слово «походження» може дещо збивати з пантелику, тому що мова йде не про походження Хреста, на якому був розп’ятий Спаситель, а про благочестивий звичай, що зародився в IX столітті — з першого дня серпня — місяця, який на півдні завжди був особливо щедрий на всілякі епідемії — урочисто виносити з царської скарбниці частину Хреста Господнього. Як пам’ятаємо із передання Церкви, Хрест Господній, одразу після віднайдення його царицею Єленою був розділений на дві частини, одну з яких залишили в Єрусалимі, а іншу відправили до Константинополя. Цю другу частину і покладали з великими урочистостями на престолі Софійського собору.

Потім, як засвідчується в грецькому часослові 1897 року, впродовж першої половини серпня, аж до самого свята Успіння, цю частину рятівного Древа носили Хресними ходами вулицями Константинополя, молячись про позбавлення від хвороб і пропонуючи для поклоніння людям.

На Русі свято з’явилося з поширенням Єрусалимського уставу в кінці XIV століття. У селах, де також відбувалося урочисте винесення хреста, навіть проходили Хресні ходи до водоймищ, відбувалися молебні та освячення води. По щирих молитвах віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії. Наслідуючи цю святу звичку, у цей день віряни освячують воду, мед, зілля (мак, соняшники, волошки та інші квіти) на духовну поживу, утіху й тілесну користь, молитовно вшановуючи Святий Хрест словами церковної служби: «Крест хранитель всея вселенныя, / Крест красота Церкве, / Крест царей держава, / Крест верных утверждение, / Крест Ангелов слава и демонов язва».

Тому цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу.
Особливості богослужіння аналогічні особливостям служби Неділі Хрестопоклонної (3-й тиждень Великого посту) і Воздвиження Хреста Господнього (14 вересня).

У сучасній богослужбовій практиці Української Православної Церкви напередодні (тобто 13 серпня) увечері звершується вечірня й утреня служба. Перед вечірньою відбувається перенесення Хреста з жертовника на престол за чином, установленим для Хрестопоклонного Тижня. Якщо ж утреня відправляється зранку, то Хрест переноситься на престол після відпусту вечірної.
На утрені перед Великим славослів’ям настоятель одягає повне облачення. Під час Великого славослів’я, при співі Трисвятого, настоятель звершує кадіння престолу (тричі) і при співі «Святий Боже» в третій раз (похоронним розспівом) виносить Хрест на голові з воздухом північними дверима (іконостасу). Перед ним несуть два світильники. Зупинившись на амвоні, священик виголошує «Премудрість прости», потім при співі тропаря “Спаси, Господи, люди Твоя” покладає Хрест на аналой. Здійснюється триразове поклоніння (земні поклони) Хресту при співі «Кресту Твоєму поклоняемся, Владико, і Святое Воскресение Твое славим»; співаються особливі стихири, під час яких настоятель здійснює помазання народу єлеєм.

Відповідно до прийнятого зараз в УПЦ чину Мале освячення води 14 серпня відбувається до або після Літургії. За традицією, разом із освяченням води здійснюється освячення меду. Прийнятий для свята колір літургійних шат — фіолетовий (темно-червоний).

«Христос терпів і нам велів», — говорить народна мудрість. Хрест — символ любові, що спонукає до терпіння, а піст — період посиленого терпіння, зосередженого несення свого особистого хреста, яким душа очищується і рятується. Тому хрестоношення — суть посту як такого, незалежно від тривалості або зв’язку з тим чи іншим святом.

Таким чином, через освячення зілля, плодів, через поклоніння Чесному Хресту Православна Церква освячує весь матеріальний світ, відбуваються так би мовити містерії божественного «матеріалізму». Церковні молитви пронизують світ, живлять природу, а з нею радощі людської душі. Трава, дерева, світила, небо, ранок, вечір, весна і сніг через церковні Таїнства, чини та освячення часу благодаттю Святого Духа, разом з людиною долучаються до події спасіння та оновлення.

З Успінням Божої Матері образ Хреста пов’язаний двояко: по-перше, Пресвята Богородиця явила нам образ хрестоношення, починаючи з відповіді: «Се раба Господня, нехай буде мені згідно з словом твоїм» (Лк. 1, 38). Своє хрестоношення Пречиста продовжила всім подальшим життям, особливо ж своїми материнськими хресними муками: «Агнца, и Пастыря, и Спаса мира на Кресте зрящи, / Рождшая Тя глаголаше, слезящи: / мир убо радуется, приемля избавление, / утроба же Моя горит, зрящи Твое распятие, / еже за всех терпиши, Сыне и Боже Мой» — муками матері, не тільки не відкидає, не проклинає зрадників, ганьбителів, мучителів і вбивць свого Сина, але всиновлює весь рід людський.

За матеріалами прес-служби Рівненської єпархії

Світлина від Свято-Михайлiвський храм села Зоря Рiвненська Єпархiя УПЦ.Успенський піст встановлений православною церквою на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Це єдиний піст у церковному році, присвячений Діві Марії. Релігійний сенс Успенського посту – шанування і наслідування Божої Матері, котра, готуючись відійти у вічне життя, постійно постилася та молилася.

Відповідно до церковного та народного календарів, Успенський піст – не літній, а осінній піст. Саме цей піст завершує церковний рік і відкриває дорогу осені. У народі він знаний ще як Богородичний, Спасо-Богородичний або просто Спасівка.

Дата початку та тривалість Успенського посту
Триває Успенський піст усього два тижні – він є найкоротшим із чотирьох християнських багатоденних постів. Початок і закінчення цього посту мають фіксовані дати. Читайте також Спас 2019: коли відзначають три Спаси у серпні (календар)

У 2019 році, як і зазвичай, Успенський піст починається 14 серпня. Цього дня церква шанує Походження Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього. У народі ж це свято має назву Медовий Спас, або свято Маковія, адже віруючі в цей день святять у храмах мед, макові головки та фрукти, печуть пряники та пироги з медом і маком.

Завершується Успенський піст 27 серпня. Вже 28 серпня всі обмеження в їжі знімаються – цього дня віруючі відзначають свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Що можна та не можна їсти
Під час цього посту дозволено:

Овочі та фрукти: варені, тушковані, запечені – повинні стати основою вашого харчування. Нехай на вашому столі будуть всі свіжі овочі – помідори, огірки, перець ,кабачки, буряк, морква тощо. Також і фрукти – абрикоси, чорниці, кавуни тощо. Чим різноманітніше – тим краще.

Каші: каші повинні стати ще однією важливою складовою вашого раціону. Не забувайте, що готувати їх слід тільки на воді і доведеться обійтися без додавання масла.

Замість м’яса, молока і яєць: якщо ви включите в свій раціон рослинний білок – то ваш організм ані трохи не постраждає від відсутності м’яса. Рослинний білок міститься в баклажанах, арахісі, сочевиці, сої та всіх рослинах сімейства бобових.

Заборонено до вживання:

— м’ясо та м’ясопродукти;
— риба і рибні продукти (дозволяється на свято Преображення Господнього);
— яйця;
— молоко і молочні продукти;
— солодощі;
— непісна випічка;
— фаст-фуд;
— алкоголь.

Календар харчування Успенського посту
14 серпня 2019, середа – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари. Після ранкової молитви в церкві освячується свіжий літній мед, а значить, і святкова трапеза включає в себе безліч страв з цим продуктом.

15 серпня 2019, четвер – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

16 серпня 2019, п’ятниця – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

17 серпня 2019, субота – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

18 серпня 2019, неділя – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

19 серпня 2019, понеділок, свято Преображення Господнього – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина. В цей день також дозволено вживати рибу та морепродукти. За традицією цього дня можна їсти яблука нового врожаю, а в деяких регіонах яблука замінюються виноградом. Тому до звичайного меню додаються яблучні страви; особливо популярні яблука в меду.

20 серпня 2019, вівторок – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

21 серпня 2019, середа – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

22 серпня 2019, четвер – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

23 серпня 2019, п’ятниця – гаряча їжа без олії, Дозволяється варена рослинна їжа без олії: супи, каші, варена і печена картопля, тушковані і печені овочі, гриби. З напоїв: чай, кава, компоти, киселі, відвари.

24 серпня 2019, субота – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

25 серпня 2019, неділя – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

26 серпня 2019, понеділок – гаряча їжа з олією. Дозволяється варена рослинна їжа, в тому числі і з додаванням олії: супи, каші, картопля (смажена, варена, печена) тушковані і печені овочі, гриби, хліб. Дозволені напої: чай, кава, компоти, киселі, відвари, допускається трохи вина.

27 серпня 2019, вівторок – сухоїдіння: в їжу вживається неварена рослинна їжа. Зокрема, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, пророщене зерно, горіхи, мед, хліб. З пиття: вода, соки.

28 серпня 2019, середа – кінець посту, можна вживати всі страви.

«Преподобне отче наш Серафиме, моли Бога о нас!»

1 серпня. Знайдення мощей

ПРЕПОДОБНОГО СЕРАФИМА САРОВСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ

З храмовим святом Вас, в честь Преподобного Серафима Саровського Чудотворця. Нехай Преподобний Серафим Саровський заступається за Вас та посилає Вам миру, любові, твердості у вірі, міцного здоров’я та многих і благих літ!
1 серпня 1997 року в день знайдення мощей преподобного Серафима Саровського до нашого храму була привезена велика святиня – ікона преподобного із часточкою його мощей. Часточка мощей була подарована кліриком Воскресенського кафедрального собору прот. Богданом Кутузою на прохання настоятеля нашого храму прот. Валерія. Архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій закріпив мощі до писаної ікони і привіз до нашого храму на свято. 29 священиків, 4 протодиякони і сонм люду зустрічали мощі преподобного на околиці села. На місці зустрічі ікони було встановлено пам’ятний хрест-фігуру, який освятив владика Варфоломій 1 серпня 1999 року.
Більше про життя Преподобного Серафима Саровського Чудотворця читайте тут:

http://archangel-michael.net/ikona-prepodobnogo-serafima-sarovs/

prepodobnuj-serafum-sarovskuj

2359438

Зі святом святих первоверховних апостолів Петра і Павла!
12 липня Церква святкує пам’ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

Апостол Петро, який звався раніше Симоном, був сином рибалки Іони з Віфсаїди Галілейської та братом апостола Андрія Первозванного, який і привів його до Христа. Святий Петро був одружений і мав будинок у Капернаумі. Покликаний Христом Спасителем за риболовлею на Генісаретському озері, він завжди висловлював особливу відданість і рішучість, за що і був удостоєний особливого наближення до Господа разом з апостолами Іаковом та Іоанном Богословом.

Сильний і полум’яний духом, він безперечно зайняв почесне місце серед Христових апостолів. Він перший рішуче визнав Господа Іісуса Христа Христом, тобто Месією, за що й удостоївся найменування Камінь (Петро). На цьому камені Петрової віри Господь обіцяв створити Церкву Свою, яку врата пекла не здолають.

Своє трикратне зречення від Господа напередодні Його розп’яття апостол Петро омив гіркими сльозами каяття, внаслідок чого, після Свого воскресіння, Господь знову відновив його в апостольській гідності, триразово, з числа зречень, доручивши йому пасти ягнят і овець Своїх. Згідно з переданням, апостол Петро щоранку при звуці півня згадував своє малодушное зречення від Христа і починав гірко плакати.

Апостол Петро перший сприяв поширенню та утвердженню Церкви Христової після зішестя Святого Духа, виголосивши сильну промову перед народом в день п’ятидесятниці і звернувши 3000 душ до Христа. Через деякий час, зціливши кульгавого від народження, він другою проповіддю навернув до віри ще 5000 іудеїв. Духовна сила, що виходила від апостола Петра, була настільки сильною, що навіть тінь його, осіняючи хворих, що лежали на вулиці, зціляла їх. Про його апостольську діяльність розповідає Книга Діянь (з 1 по 12 главу).

Апостол Павло

Святий Павло, спочатку мавший єврейське ім’я Савл, належав до коліна Веніамінового і народився в кілікійському місті Тарсі (в Малій Азії), яке тоді славилось своєю грецькою академією і освіченістю жителів. Як уродженець цього міста і виходець з іудеїв, вийшовши з римського рабства Павло мав права римського громадянина. В Тарсі Павло отримав своє перше виховання і, ймовірно, там же познайомився з язичницькою культурою, бо в його промовах і посланнях ясно проглядають сліди знайомства з язичницькими письменниками.

Юнак Савл, мабуть, готувався до посади рабина (релігійного наставника), а тому одразу ж після закінчення свого виховання і освіти він проявив себе сильним прихильником фарисейських передань і гонителів віри Христової. Можливо, за призначенням синедріону він став свідком смерті первомученика Стефана, а потім отримав владу офіційно переслідувати християн навіть за межами Палестини, в Дамаску.

Господь, угледівши в ньому «сосуд обраний Собі», на шляху в Дамаск чудесним чином закликав його до апостольського служіння.

Незабаром після повернення з Єрусалиму – за велінням Духа Святого – Савл разом з Варнавою вирушив у свою першу апостольську подорож, яка тривала з 45 по 51 рік. Апостоли пройшли весь острів Кіпр. Повернувшись до Антіохії, апостол Павло в супроводі Сили зробив другу апостольську подорож. Спочатку він відвідав раніше засновані ним церкви в Малій Азії, а потім перейшов в Македонію, де заснував громади в Філіпах, Солуні і Верії. Потім святий Павло відправився в Єрусалим, відвідавши по дорозі Ефес і Кесарію, а з Єрусалиму прибув в Антіохію.

Після недовгого перебування в Антіохії, апостол Павло зробив третю апостольську подорож (56-58 рр.), відвідавши спочатку, за звичаєм своїм, раніше засновані малоазійські церкви, а потім зупинився в Ефесі, де протягом двох років займався щодня проповіддю в училищі Тирана. 
В Єрусалимі, через утворений проти нього народний заколот, апостол Павло був узятий під варту римською владою і опинився в ув’язненні, яке тривало при проконсулі Феликсі, а потім і при проконсулі Фесті. Це трапилося в 59 році. Два роки потому апостола Павла, як римського громадянина, відправили (за його бажанням) до Риму на суд кесаря. Зазнавши корабельної аварії біля Мальти, апостол тільки влітку 62 року досяг Риму, де почав користуватися великою поблажливістю римської влади і вільно проповідував.

Але подальша доля апостола Павла достовірно не відома. Деякі вважають, що він залишався в Римі і, за наказом Нерона, був відданий мученицькій смерті в 64 році. Також є підстави припускати, що після дворічного ув’язнення і захисту своєї справи перед сенатом і імператором, апостол Павло був звільнений і знову помандрував на Схід. Після повернення в Рим його знову було ув’язнено до темниці, де він і перебував до самої смерті. Є передання, що після повернення до Риму він проповідував навіть при дворі імператора Нерона і навернув до віри в Христа його улюблену наложницю. За це він був відданий суду, і хоча милістю Божою позбавлений був, за власним висловом, від левових щелеп, тобто від поїдання звірами в цирку, проте був відправлений до темниці. Після дев’ятимісячного ув’язнення він був усічений мечем, як римський громадянин, неподалік від Риму, в 67 році після Р. X., в 12 рік царювання Нерона.

Апостол Павло написав 14 послань, які представляють собою систематизацію християнського вчення. Ці послання, завдяки його широкій освіти і проникливості, відрізняються великою самобутністю.

Апостол Павло, як і апостол Петро, багато потрудився у поширенні Христової віри і справедливо вшановується разом з ним «стовпом» Церкви Христової і первоверховним апостолом. Вони обидва прийняли мученицьку смерть в Римі при імператорі Нероні, і їх пам’ять святкується в один день.

predtecha7 липня – Різдво Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна

Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна – це одине з великих свят. Великі свята по значущості йдуть після 12-ти двунадесятих свят. Різдво Іоанна Хрестителя відзначається 7 липня за новим стилем. У цей день віруючі згадують, як в родині іудейського священика Захарії і його дружини Єлизавети народився майбутній пророк, який передбачить пришестя Месії – Іісуса Христа, а потім хрестить його в водах річки Йордан.

Історія життя Іоанна Предтечі

Іоанн Хреститель – найбільш шанований християнський святий після Богородиці. Іісус Христос говорив про нього: «Істинно кажу вам: з народжених жінками не було більшого за Іоанна Хрестителя» (Мф. 11:11).

Іоанн Предтеча жив приблизно з 6-2 року до н. е. до 30 року н. е. Майбутній великий пророк народився в сім’ї праведних Захарії і Єлизавети. По материнській лінії Іоанн був родичем Іісуса Христа і народився на шість місяців раніше Нього.

Іоанн був останнім пророком серед безлічі праведників, які передбачали пришестя Месії, який звільнить народ Ізраїлю. Іоанна називають Предтечею і Хрестителем. Предтечею – тому що він прийшов перед Христом і проповідував народу Його пришестя. Хрестителем – тому що він хрестив Спасителя в Йордані.

Перш ніж почати свою проповідь, Іоанн багато років жив в пустелі – готувався до свого служіння постом і молитвою. Носив грубий одяг, харчувався одними медом і акридами (сараною). Коли йому виповнилося 30 років, Господь звелів йому вийти з пустелі і проповідувати пришестя Христа.

Іоанн прийшов на річку Йордан, у якій іудеї традиційно здійснювали релігійні обмивання. Тут він став говорити народу про покаяння і хрещення на відпущення гріхів і хрестив людей в водах. Це не було Таїнством Хрещення, яким ми його знаємо зараз, але було його прообразом.

Народ вірив пророцтвам Іоанна Предтечі, багато хрестилися в Йордані. І ось, одного разу до берегів річки прийшов Сам Іісус Христос. Спаситель попросив Іоанна хрестити Його. Пророк був здивований до глибини душі і сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?». Але Христос запевнив його, що «належить нам виповнити усю правду». Під час хрещення «розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і був голос із неба, Який говорив: Ти Син Мій Улюблений, в Тобі моє благовоління! »(Лк. 3: 21-22).

Хрещенням Іісуса Христа увінчалася проповідь Іоанна Предтечі. Йому була уготована мученицька смерть. Цар Ірод Антипа, син царя Ірода Великого (який після Різдва Христового наказав убити всіх вифлеємських немовлят) ув’язнив пророка в темницю за те, що той викривав його злочинний шлюб з Іродіадою. На бенкеті на честь дня народження дочка Іродіади Соломія танцювала для Ірода, і в нагороду за танець мати намовила її попросити у царя смерті пророка. Іоанну Хрестителю відтяли голову, і Соломія принесла її на блюді Іродіаді. На згадку про це встановлене церковне свято – Усікновення глави Іоанна Предтечі.

Святкові піснеспіви

Тропар Різдву Іоанна Предтечі, глас 4-й:

Пророче и Предтече пришествия Христова, достойно восхвалити тя недоумеем мы, любовию чтущии тя: неплодство бо рождшия и отчее безгласие разрешися славным и честным твоим рождеством, и воплощение Сына Божия мирови проповедуется.

Кондак Різдву Іоанна Предтечі, глас 3-й:

Прежде неплоды днесь Христова Предтечу раждает, и той есть исполнение всякаго пророчества: Егоже бо пророцы проповедаша, на Сего во Иордане руку положив, явися Божия Слова пророк, проповедник, вкупе и Предтеча.

Величання Різдву Іоанна Предтечі:

Величаем Тя, Предтече Спасов Иоанне, и чтим еже от неплодове преславное рождество Твое.

На честь Іоанна Хрестителя в Церкві є декілька свят:

6 жовтня – зачаття,

7 липня – Різдво,

11 вересня – усікновіння глави,

20 січня – Собор Іоанна Хрестителя у зв’язку зі святом Хрещення Господнього,

9 березня – перше і друге знайдення Глави,

7 червня – третє знайдення його Глави,

25 жовтня – свято перенесення його правої руки з Мальти до Гатчини.

bogoslovСвятий апостол і євангеліст Іоанн Богослов був братом  Іакова, сином Зеведея та Саломії. Згідно передання, Саломія була донькою святому Іосифу Обручнику від першого його шлюбу. Таким чином, Іоан був племінником для Господа Іісуса Христа. Іоанн був названий Господом «Сином громовим», тому що його богослов’я повинно було чутися в цілому світі та наповнити всю землю.

Святий Іоанн, наймолодший з апостолів, був юнаком з чистим, простим серцем. Його називали «улюбленим учнем» Господа.  Він належав до числа трьох найближчих учнів Христа і був свідком явлення Божественної Сили Господа, яку Він відкривав лиш небагатьом вибраним. Разом з Петром та Іаковом він був присутній при воскресінні доньки Іаіра, Преображення Христа на горі Фавор, молінні Господа за чашу у Гефсиманському саду. Коли Господь на Тайній вечері сказав учням про скору зраду одного із них, то тільки апостол Іоанн насмілився запитати Ісуса хто цей зрадник. Читать далее

 Svetloe-Hristovo--Voskresene Старозавітна Пасха

Найкраще історію свята Великодня прочитати в першоджерелі: Біблії. Вона записана в книзі «Вихід». Свято це пов’язане з виходом євреїв з Єгипту. Багато років євреї були в рабстві у єгиптян, але ось Господь вирішив вивести Свій народ звідти і поселити в інший землі. Єгипетський фараон не захотів відпускати євреїв — адже вони були робочою силою і будували йому міста. Господь наслав кари на Єгипет (перетворення води в кров, град, жаби, сарана і т.д.). Але фараон все одно не відпускав єврейський народ. І тоді Мойсей оголосив фараону про останнє, найважчє покарання — про смерть всіх єгипетських первістків. Ця кара повинна була змусити фаpаона відпустити ізраїльтян з країни. Коли Господь навів цю кару на Єгипет, євреї вийшли звідти. У Біблії написано про це так:

«И сказал Господь Моисею и Аарону в земле Египетской, говоря: Скажите всему обществу Израилевых: в десятый день сего месяца пусть возьмут себе каждый одного агнца по семействам, по агнцу на семейство; а если семейство так мало, что не съест агнца, то пусть возьмет с соседом своим, ближайшим к дому своему, по числу душ: по той мере, сколько каждый съест, расчислитесь на агнца. Читать далее

Православний календар