Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква
Наша кнопка
Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря
Нашi партнери

bm

Чудотворна iкона Божої Матерi Ченстоховська

належить до числа древніх ікон, що складали колись надбання Руської Православної Церкви та вивезених до Польщі з Руських князівств. Назва Ченстоховська походить від місцевості Ченстохова,куди ікона була перенесена з Червоної Русі у другій половині 14 ст. Поміщена вона була у місцевості заселеній виключно католиками, в монастирі католицького ордена Паулінів.
Свята ікона стала самою прославленою і шанованою у Польщі.
У Білорусі та Україні ікона була так само шанована, тільки на північному сході Росії, з плином часу, вона стала мало відома, особливо до 1813 року.
Історія Ченстоховської ікони Божої Матері іде ще в глибину віків першого християнства. Передання відносить чудотворну ікону до числа ікон, написаних євангелістом Лукою. Знаючи як сучасним християнам буде важко без неї вона вирішила дозволити апостолу Луці, прекрасному живописцю, змалювати із Себе декілька Своїх образів.
Побачивши своє забраження на іконах, Вона повторила своє пророче слово: «Отныне ублажат мя вси роди.» Та додала: «Благодать Рожджагося от Мене и Моя с сими иконами да будет.»
Спочатку ікони Божої Матері, написані святим євангелістом Лукою, перебували у Єрусалимі, в домі улюбленого учня Спасителя святого євангеліста Іоана Богослова.
Після успіння Богоматері ікони береглися віруючими як особлива цінність.
В 66 роціперед нашестям Веспасіана та Тіта на Єрусалим, християни, бачачи неминучу розруху міста, пішли в гори і взяли із собою святині, які могли донести. В числі винесених святинь був образ Пресвятої Владичиці, який поставили у невеличкому містечку Пелі у печері,яка була розташована між горами. Там віруючі збиралися для здійснення богослужінь. Так зберігався чудотворний образ Богородиці до 4ст.
В 326 році єрусалимські християни подарували ікону цариці Єлені, в честь знаходження нею Животворящого Хреста Господнього. Благочестива цариця прийняла цю святу ікону,
як дорогоцінний дар Самої Пречистої і привезла її у Константинополь — нову християнську столицю. Спочатку святиня була поміщена у молільні св. цариці Єлени, потім для неї був побудований храм, і там довгий час зберігався чудотворний образ, будучи дуже чтимим всіма віруючими з особливим благоговінням.
В часи іконоборчества дружина імператора Льва ІV Ісаврянина-іконоборця взяла святу ікону з храму до себе у царські палати і там зберігала її, заповідуючи своїм приближеним благочестивим християнам берегти її і в майбутньому. В найбільш небезпечні часи іконоборчеського періоду ікону вивози в Антіохію, після того як небезпека проходила ікона знову поверталася у Константинополь.
Про появу Святині на землях Червоної Русі існують різні сказання.Одне, описуючи історію Ченстоховської ікони Божої Матері, говорить про те, що святий образ принесли на Славянські землі святі рівноапостольні просвітителі славян Кирил та Мефодій, як дорогоцінне благословіння для себе в просвітительських подвигах та для всіх країн та народів, яким вони несли світло Євангельської істини.
З інших джерел існує думка, що в Х ст. цією святою іконою благословили на шлюб з князем Володимиром грецьку царівну Анну, яка відвезла її в Київ; пізніше ця свЯтиня була перенесена в церкву княжого замку в м.Белзі. Всі прихильники цієї версії схиляються до однієї думки, що ікона могла перейти в Белз шляхом шлюбів руських княгинь з князями Галицькими і Польськими.Історія свідчить, що більшість польських князів вступали в шлюб з руськими княжнами, які в благословіння отримували фамільні ікони.
Сказання про Ченстоховську ікону Божої Матері зберегли до нашого часу чудо, яке сталося під час перебування її в Белзі. Це було в час нападів татаро-монгол на місто.
Надіючись на заступництво Божої Матері, князь Владислав виніс ЇЇ чудотворну ікону на стіну міської фортеці.Одна із стріл, випущених татарами, проткнула лик Цариці Небесної. Із рани на іконі потікла кров, а татар покрила повна темрява.Будучи у повній темряві, татари підняли зброю одне на одного і гинули великими кількостями біля зтін замку.Ці, що лишилися живими у великому страсі втікали з міста. З того часу на святій іконі залишився знак у вигляді язви трикутної форми,і залишився до цього часу. В Белзі Ченстоховська ікона Божої Матері Залишалася до 1377 року.
В 1377 році князь Владислав перевіз чудотворну ікону Божої Матері у свою столицю — місто Львів. Збереглося передання, що коли забирали святу ікону із Белзького храму, виконавців княжого приказу охватив великий страх і боязнь чогось. Взяти ікону вони змогли тільки після довгої колінопреклонної молитви перед нею. Після відмови правити Галіцією, Владислав хотів покинути Львів та перебратися до Польщі. Три роки він не міг вивезти святиню у свої польські володіння. Тільки у 1382 році йому вдалося вивезти чудотворну ікону у Вельнюське князівство. Древні хроніки свідчать, що жителі Львова оплакували взяття від них ікони так довго і невтішно, як древні християни — Успіння Богородиці. Але Пресвята Богородиця, відходячи на інші землі по невидимому Божому Промислу, не хотіла залишати свій народ без духовної підтримки. По дорозі, яка проходила через Турковиці від ікони почало сходити світло, і Божа Матір явила там ще один чудотворний образ, який пізніше став називитись Турковицьким-Ченстоховським.
Знаходячись вже у своїх володіннях, князь Опольський, в ніч, на 9 серпня 1382 року залишився на нічліг у бідненькому селищі Частохови (зараз м.Ченстохов), на березі річки Варти. Свята ікона була розміщена на ніч у Ченстоховську приходську церкву Успіння Божої Матері, яка стояла на Ясній горі. Коли на наступний день хотіли забрати святий образ із храму, то його ніяк не можна було зрушити з місця. Князя Владислава поставили до відома, що раніше деякі бачили особливі світлі промені на цьому місці, де вночі стояла святиня. Пресвята Богородиця вибрала Ясну гору місцем перебування Свого чудотворного образу.Князь змушений був залишити святиню, а сам оселився неподалік в Олиптинському замку.
Дерев`яна церква незабаром була розобрана, а на її місці Князем Владиславом був побудований невеликий кам`яний храм, а біля нього великі кам`яні забудови для монастиря ордена павлікан.
Це той самий храм, де ікона зберігається до сьогоднішнього дня. В 1430 році противники латинянства із Богемії, Моравії та Силезії захватили святу ікону Богородиці з різними коштовностями, тільки вивезти її їм не вдалося. Недалеко від монастиря віз, на якому знаходилася свята ікона, загруз у болоті і вони ніяк не могли визволити його. Тоді один із них поспішаючи звільнити віз із болота, почав все з нього скидати. Нашвидкоруч він скинув образ Богоматері, що лежав поверх всього. Дошка ікони при цьому впала на щось тверде і розкололася на три частини, але так що лиця Спасителя та Пречистої залишилися цілими. Другий з них, маючи при собі зброю, вдарив по образу шаблею та наніс
подряпини на всечесний лик Владичиці, які залишаються на Ньому досьогодні. І тут нещасні помітили, що тіло одного з них почало розпухати, у другого задеревеніла рука, інші відчули помутніння у зорі, біль в лиці — тому всі вирішили втікати, оставивши віз та ікону. Із ран Божої Матері стікала кров, і на цьому місці утворилося святе джерело, освячене кров`ю Пресвятої Богородиці.
В маніфесті короля Іоанна Казимира з приводу закінчення війни зі шведами Богоматір була іменована «Польською королевою».Після великої пожежі у Ченстоховському монастирі у 1690 року свята ікона була пошкоджена чадним димом та подряпинами. її після того трохи відреставрували.Католицькі реставратори декілька разів намагалися відреставрувати ікону так, щоб не було видно шрамів на щоці, але кроваві рубці проступали знову.
В 1717 році Ченстоховська ікона була «коронована», остаточно та торжественно було визнано чудотворну особливість святої ікони. Римський папа Климент ХІ прислав корони, які було покладено на голови Богомладенця та Матері Божої.
В 1813 році Кутузов відправив барона Остен-Сакена для взяття Ченстоховської примонастирської фортеці. Монахи винесли назустріч переможцям святу ікону Богородиці.
За повелінням імператора Олександра І ця ікона разом із ключами від Ченстоховської фортеці, а також з ключами ще від 28 міст та фортець, була поміщена у Петербурзі у Казанському соборі.
Олександр І прикрасив святий образ срібною ризою та дорогоціним камінням.
Велика кількість чудес від Ченстоховського чудотворного образу було засвідчено в особливій книзі, яка зберігається в храмі Ченстоховського монастиря. З цієї ікони було зроблено багато змальовок (копій)як для католицьких, так і для православних храмів.

Православний календар