Свято-Михайлiвський храм села Зоря

Рiвненська Єпархiя Українська Православна Церква

Наша кнопка

Хочеш допомогти сайту? постав нашу кнопку Свято-Михайлiвський храм села Зоря

Нашi партнери

112229852_1397974493_pashal_naya_otkruytka_2Настав Великдень, день такий чудовий!

Радіють люди в нашому селі!

“Христос воскрес!” — Співають всі церковні хори!

“Христос воскрес!” — Дзвенить по всій землі!

Душа радіє, бо збулись надії

Вогонь Священний вже зійшов з небес!

Ця радість всю планету облетіла

Христос воскрес!!!  — Воістину воскрес!!!

Провини наші взяв Ісус на себе.

За нас страждав й пролив святую кров…2_8

Помер й воскрес, вознісся Він  у небо —

Бо Він є Бог! А Бог — це є любов!

Христос воскрес! Й нам дарував надію!

Сповнимось миром й щастям неземним!

Христос воскрес! О, як душа радіє! —

Ми будем жити вічно поряд з Ним!

“Христос воскрес! “ — Йому хвалу співайте!

“Христос воскрес!” —  Хай лине до небес!

“Христос воскрес!” —  Всі Бога прославляйте!

“Христос воскрес!” — “Воістину воскрес!“

Вас «Молодіжка» хоче привітати,

Ще раз і ще раз хоче всім сказати:

Сьогодні чудо із чудес,

Радійте всі!  Христос Воскрес!

З любовю учасники

Воскресної школи для дорослих

14Пасха — одне із самих дорогоцінних слів для кожного християнина,  бо воно виражає радість за наше спасіння.

Прекрасну і величну похвалу слову «Пасха» возносить знаменитий проповідник, монах Іосиф  Врієній:

«Пасха — перехід від темряви до світла; Пасха – вихід із пекла на землю; Пасха – возходження від  землі на  небо; Пасха — перехід від смерті до  життя; Пасха — воскресіння падших; Пасха — прикликання вигнаних із Едема; Пасха – звільнення  полонених тлінням; Пасха – істинне життя вірних; Пасха — насолода всього світу; Пасха – шанування Божественної Трійці. Слово «Пасха» не насичує, тому що через нього багатогранно подається благодать: вона і відпочинок душ, вона радість умів, вона полегшення тіл, вона просвітлення очей, вона насолода  вуст, вона задоволення, вона теплота, вона мир, вона радість» Читать далее

894408183

Останній день Страсного тижня Велика Субота — день безмовної молитви: «Да молчит всякая плоть человеча»  біля гробу Господнього. Час заспокоєння і гармонії, внутрішнього очікування воскресіння Спасителя. У цей день згадуються перебування Ісуса у гробі і зішестя Його у пекло для сповіщення там перемоги над смертю.

Спокій дня суботнього не теж саме, що бездіяльність. Спокій лише зовнішній прояв, так як основна духовна робота в цей день йде всередині людини.

Вночі із п’ятниці на суботу звершується Єрусалимська Утреня – чин погребіння Плащаниці Спасителя з читанням похвали з віршами 17-ї кафізми на три статті. Читать далее

DSCN2444Страстна Велика П’ятниця є самим скорботним днем церковного року, адже саме в цей день Господь був розіп’ятий на Хресті та помер, викупивши Собою рід людський від гріха та смерті.

У цей день — найсуворіший піст. До виносу Плащаниці за уставом нічого не їдять і не п’ють, а решту дня в їжу приймають тільки хліб і воду.

Свята Божественна Літургія цього дня (крім тих випадків, коли на цей день випадає Благовіщення) не звершується, бо сам Христос приніс себе в жертву. Зранку в монастирях та соборах читаються Царські часи, на яких звучать старозавітні пророцтва, апостольські читання й євангельські уривки про страждання Христові. Читать далее

Christ_Carrying_the_Cross_1580Служба «Дванадцяти Євангелій» — великопосне богослужіння, що здійснюється ввечері Страсного Четверга. Яка присвячена благоговійному спогаду спасительних страждань і хресної смерті Боголюдини. Щогодини цього дня є новий подвиг Спасителя, і відлуння цих подвигів чується в кожному слові богослужіння.  Воно розповідає про страждання і смерть Спасителя, вибране з усіх євангелістів і розділене на дванадцять читань, за кількістю годин ночі, чим вказує, що віруючі повинні всю ніч провести в слуханні Євангелій, подібно апостолам, які супроводжували Господа в сад Гефсиманський.

 Про читання Страсних Євангелій в цей день згадує вже Іоанн Златоуст.

Після шестопсалмія, тропаря «Єгда славнии ученицы» і малої єктінії церква розкриває перед віруючими повну картину страждань Господніх, починаючи від кривавого поту в Гефсиманському саду і до Голгофського розп’яття. Читать далее

Entry_Into_JerusalemВхід Господній в Єрусалим одночасно і радісне і сумне, навіть трагічне свято. Радісне тому, що в цей день Христос безсумнівно явив Себе людям як Месія, Спаситель світу, багато століть очікуваний людством. Урочистим входом у Святий Град Єрусалим Він сповістив про встановлення Царства Божого на землі, Царства, яке відкривається у Христовій Церкві. Сумне це свято тому, що ця подія стала початком хресного шляху Христа, ізраїльський народ не прийняв свого істинного Царя Месію і більшість тих, хто захоплено вітав Спасителя: «Осанна!», через кілька днів у ненависті будуть волати: «Розіпни Його, розіпни!».

Читать далее

nb66984В п’яту неділю Великого посту, Православна церква встановила пам’ять Великої подвижниці Марії Єгипетської (перехідне), однієї із самих великих святих за всю історію християнства. Її життя настільки вражаюче і повчальне, що саме в цей покаянний час церква ставить преподобну в приклад християнам. Це приклад переродження людської душі, коли велика грішниця трудами покаяння, зречення свого минулого життя по Божій милості обрела ангельский образ сильної духом подвижниці. Кожен православний християнин повинен бути знайомий з її незвичайним життям, з її шляхом навернення до Бога, з її духовним подвигом понесеним на землі. Тому із трепетом вникнемо в цю хвилюючу історію життя.

Життя Преподобної Матері Марії Єгипетської

Читать далее

originalУ суботу на п’ятому тижні Великого посту свята Церква урочисто виголошує молебний спів акафісту, або подячної похвали Божої Матері. Свято це встановлено в IX столітті за неодноразове позбавлення Константинополя допомогою і заступництвом Пресвятої Богородиці від нашестя ворогів. За імператора Іраклія, (тоді народ шукав захисту в храмах Божих), патріарх Сергій, носячи на руках своїх ікону Пресвятої Богородиці по міських стінах, благав Господа про захист від перських і скіфських військ, що облягали Константинополь, день і ніч благаючи Заступницю врятувати своє місто.

Імператор Костянтин Великий, засновник Константинополя, присвятив його Божій Матері і почитав Пресвяту Діву покровителькою своєю і своєї нової столиці. Чимало храмів на честь Божої Матері були споруджені в Константинополі. Читать далее

       ih4154  У четверту неділю Великого Посту Церква згадує великого подвижника —   Іоана Лествічника. Про преподобного Іоана збереглося дуже мало відомостей про його походження. Існує передання, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта та Марії (пам’ять яких святкує  Церква 26 січня ). 16-річним отроком Іоан прийшов на гору Сінай, де подвизалися багато пустинників. Наставником преподобного став авва Мартірій. Після 4 років перебування на Сінаї святий Іоан був пострижений у іноки. При постригу один з присутніх —  авва Стратігій передбачив і сказав про те, що цей отрок стане великим світильником Церкви Христової, що згодом і збулося. 19 років преподобний подвизався у послусі своєму духовному наставнику. А після смерті авви Мартірія обрав життя відлюдника. Пішов він у пустинне місце Фола, озброївшись обітницею мовчання, постом, молитвою і сльозами покаяння. Читать далее

know_your_devotion_003Православна Церква знає неміч своїх чад, які з великим натхненням і ревністю стали на поприще поста і молитви, але на середині шляху знемогли. Тому в третю Хрестопоклонну неділю Великого посту, всередині Чотиридесятниці для підкріплення духовних сил виносить Животворящий Хрест Господній на поклоніння вірним та нагадування їм про страждання та смерть Христову за кожного з них.

Як  подорожній, який стомився від довгої дороги, відпочиває під тінню дерева, так і православні християни, здійснюючи духовну подорож в Небесний Єрусалим — до Пасхи Господньої, знаходять на середині шляху «Древо хресне», щоб  під Його покровом набратися сил для подальшої подорожі.

Або як перед приходом царя, який повертається з перемогою, спочатку несуть  його знамена і скіпетри, так і Хрест Господній передує Христовій перемозі над смертю — Світлому Воскресінню. Читать далее

Православний календар